Жив-Був кіт. У молодості він приносив користь своїм хазяям — ловив мишей, відіграв з дітьми. А коли кіт постарів, хазяї розв'язали його вбити. Довідавшись це, кіт утік і вночі прийшов у ліс. Раптом він зачув приємний захід м'яса. Незабаром кіт знайшов нору, де лежало м'ясо, поласував і влігся на м'яку підстилку із сухих листів, муркочучи від задоволення. Лежав він спокійно, тільки вуса його грізно ворушилися.
А це була лиса нора. Коли лисиця повернулася, вона побачила страшного незнайомого звіра. Він ричав і грізно ворушив вусами,
- Що за диво! - викликнула лисиця.-багато років живу на світі, а такого чудовиська ще не зустрічала. Краще піти подалі від лиха, - і перелякана лисиця кинулася ладь.
Біжить лиса по лісу, а назустріч їй вовк.
- Що з тобою лисиця?
- Так ось, забрався у мою нору страшний звір, очевидно, дуже небезпечний. Він грізно ричить і ворушить вусами. Як тут не втекти!
- Ану ж бо підемо із мною, я вб'ю цього непрошеного гостя, - сказав вовк, і вони повернули назад.
Підійшли вони ближче до нори, і отут вовк уперше побачила кота. Ока у кота зеленим вогнем горять, вуса загрозливо ворушаться, і він жахливо ричить: « мрр-мрр!»
- Ну й звір! - викликнув вовк.- Такого я ніколи не бачив. Давай-но, лисиця, утечемо, поки цілі.
Кинулися вони навтьоки й зустріли ведмедя.
- Що це з вами трапилося? Розповідайте мені, - важливо сказав ведмідь.
Вовк і лиса розповіли йому про страшного звіра.
- Дурості! - викликнув ведмідь.- Я його негайно прожену. Ведіть мене скоріше.
Підійшли вони до лисої нори. Вовк із лисицею убік тиснуться, а ведмідь сунувся мордою прямо у нору. Кіт страшно заричав: і вцепився пазурами ведмедеві у ніс. Закричав ведмідь і кинувся бігти, а за ним лисиця й вовк.
Біжать звірі, а назустріч їм дикий кабан.
- Що це ви біжите? Хто вас так налякав?
- Лихо скоїлося, лихо. Поселився у лисій норі страшний звір, пробували його прогнати, але вуж боляче він лютий. Навіть на ведмедя накинувся.
Подивився кабан на закривавлену морду ведмедя й говорить:
- Не турбуйтеся, уже я-те миттю прожену чудовиська, ведіть мене.
Та всі четверо повернули назад. Спереду кабан, за лиса, за лисою вовк, а останнім плівся ведмідь, мотаючи опух-! ший мордою.
Заглянув кабан у нору й побачив страшного звіра: ока горять, вуса ворушаться й ричить: « мрр-мрр!» Вцепився кіт гострим! пазурами кабанові прямо у ніс і злобливо засичав. Кабан заверещав як порося, і кинувся бігти, а за ним інші звірі
Нарешті вони зупинилися й сталі думати, як же позбутися жахливого гостя.
Лисиця запропонувала:
- Давайте зробимо вигляд, що ми з ним примирилися. Запросимо його у гості, напоїмо, нагодуємо й уб'ємо.
Звірі погодилися, але ніхто не праг іти запрошувати гостя. Сперечалися вони, сперечалися й розв'язали послати лисові — адже вона хитріше всіх на світі, та й говорити вміє солодко. Тим часом вовк добув їжу, ведмідь дрова, кабан приступився до готування. Коли усе було готове, лисиця пішла за гостем. Інші ж звірі побоялися зустрічі з котом і сховалися хто де — вовк у кущах, ведмідь на дереві, а кабан у теплій калюжі.
Незабаром прийшли кіт і лиса й почали бенкетувати.
Раптом у кущах пролунав слабкий шерех. «Уже не чи миша це?» — подумав кіт і миттєво стрибнув у кущі, де ховався вовк. Від несподіванки вовк злякався, закричав і кинувся бігти, а за ним і ведмідь, і кабан, і лисиця. Довго бігли вони, а коли зупинилися, почали думати, що робити.
- Давайте підемо подалі від цього небезпечного звіра, - сказав вовк.- Адже він життя нам не дасть.
- Правабоно, - підтримав його ведмідь.
- Може бути, провідаємо, що він замишляє, - запропонував кабан.
Та вони послали лисицю подивитися, що робить жахливий звір. А кіт тим часом закінчив обід і вмивався. Та бачить лисиця — раз провів лапою по морді, іншій. Раптом кіт почув, як хруснула гілка, і подивився у ту сторону. Цього було достатньо, щоб лисиця кинулася навтьоки.
Злякано вона прибігла до звірів і сказала:
- Погані наші справи. Кіт рота утирав, мов, із двома такими розправився й доля інших буде не кращою. Та при цьому він дуже виразно подивився на мене.
Та побігли тоді звірі, хто куди. Та зараз біжать геть а кіт залишився у норі у лисиці й живе там розкошуючи.