Розповідають про один капітана-янкі і його помічника.
Корабельний кок часто готовив пудинг із ізюмом, але, за наказом капітана, ізюм клав тільки у одну половину пудингу. На стіл пудинг ставили саме цим кінцем до капітана. Він першим відрізав собі шматок, у якому був увесь ізюм, і передавав пудинг своєму помічникові.
Так помічникові раз за разом діставався пудинг без ізюму. Йому це порядком набридло, і він підмовив стюарда наступного разу поставити пудинг порожнім кінцем до капітана. Що стюард і зробив. Але капітан відразу це помітив. Він побрав блюдо з пудингом, підняв його, немов уважно розглядаючи порцеляну, і, повернувши блюдо на сто вісімдесят градусів, поставив знову на стіл, помітивши при цьому:
- Подумати тільки, це блюдо коштувало мені у Ліверпулі цілих два шилінги!
- Невже? - виразив подив помічник.
Та як ні у чому не бувало теж підняв блюдо й, повернувши його на сто вісімдесят градусів, вилучив на стіл, ізюмом до себе, звичайно.
- Особисто я більше одного шилінга за нього б не дав! - уклав він. Капітан уважно подивився на свого помічника. Помічник уважно
Подивився на свого капітана. Капітан розсміявся. Помічник - теж.
- Ти мене піймав! Молодець, хлопець! - сказав капітан. - Разрежем пудинг
Уздовж цього разу.
А іншим разом капітан наказав коку, коли той готовить до обіду пудинг, ізюм у нього класти рівномірно.