- Щось небо над затокою супиться, - помітив капітан Елдед своєму молодому помічникові, що коштує у румпеля. - Геть як усі навколо обклало! Повертай-но, братик, додому, - віддав він команду, а сам спустився у кают-компанію.
- Яким курсом тримати? - крикнув йому навздогін юнак.
Будинок їх був у Труро, це у Канаді. А судно перебувало у затоці Кейп-Код, неподалік від міста Чатем, що у штаті Массачусетс.
- Стеж за чайками, - відповів капітан. - Вони доведуть тебе, куди треба.
Та зник у каюті. Через шоста година він прокинувся. Вони усе ще плили, хоча давно вже було настав час пристати до берега. Капітан вийшов на палубу й оглянувся. Оконечний мис півострова Кейп-Код був ледве видний на обрії. Що робить цей дурень кермовий?
- Ти що, поспішаєш на цвинтар? - закричав він на молодого помічника.
- Чому ж? - здивувався той. - Я тримаю курс на чайок. Ви самі мені так сказали.
- Ах ти селючка з жаб'ячими мізками! Треба було йти за чатемскими чайками, а не за трурскими!