У давні роки піп працівника побрав. Ну, поїхав орати до ночі із працівником, і до вечора попахали там. Працівник говорить: «Батько, спусти мене до ночі додому». А той йому відповідає: «Ти, - говорить, - не швидко зранку прийдеш». Він відповідає йому: «Я скоро ранком буду». Він і пішов, і прийшов. За воротами застукав. А у попаді дячок у гостях: «Куди, - говорить, - я?» А мішки на крамниці коштують із овсами. «Ступай, - говорить, - у мішок полезай». Ну, він у мішок і пішов.
Попадя працівникові відчинила ворота, ну й говорить: «Ось, - говорить, - на конях їхали на поле, а вівса не везли, а топерича треба мені-но носком ( за плечьма, просто сказати) нести овес». Він прийшов і за мішки имается на крамницях, треба мішки побрати. Попадя говорить: «Побери маленький мішок». А він відповідає, що піп велів великий нести.
Ну, він побрав за плеча, вивернув так побрав і за ступенья (із щабля на вулицю) кинув. Там дячок був, у великому мішку дячок був. А потім він знову у поле, знову пішов до попа.
Ну, знову репетувати сталі з попом. День до вечора знову проорали. Піп знову оставается до ночі, а працівник давается знову додому. «Ну, ступай, — говорить, - працівник, ти вчасно ходиш».
Працівник знову пішов, знову застукав. А у попаді знову дячок. Дячок говорить: «Куди я знову?» — «А загорнися у перину» (у постелю, як бажаєш). Ну, він загорнувся, вона пішла відчиняти. Він говорить: «Ось, - говорить, - піп велів перину принести у поле». Він і прийшов, постель багато. Попадя говорить: «Побери меншу (поменше) перину».- « Ні, піп велів більшу».
Ну, він побрав, знову із щабля кинув, об землю кинув і сам знову пішов у поле до попа.
Ну, знову стали репетувати (хоч орати, однаково). День до вечора проорали, знову піп оставается до ночі, а він давается додому. Ну, він знову прийшов, за воротами стукає, дячок знову у гостях. «Куди я, - говорить, - знову?» — «Ступай, — говорить, - загорнися у бичачу шкіру так мабуть у хлів з биками» (биків багато у попа). Він загорнувся й пішов у хлів. Ну й запускає знову працівника попадя.
Він: «Ось, - говорить, - піп послав биків напоїти». А попадя йому відповідає: «Працівник, бики поени».- «Він тобі не вірить, мені напоїти велів».
Він зараз прийшов у хату, води начерпав у цебро й пішов биків напувати. Прийшов, дав бикам, дав бичкам, бички отут п'ють, а там бик коштує, не ворушиться. «Тпруся, Яша, тпруся, Яша!» А Яша й не ворушиться, не йде, просто сказати. Він побрав ціпок і ну бичка бити! Бив, бив і до того бив — до півсмерті.
Потім сховався працівник і чує, попадя говорить дячкові: «Я, - скае, - сьогодні прийду з кофьем і із чаєм до тебе, оладки напряжу, усього нанесу, млинців напечу, усього рішуче». А працівник і чує. Він і пішов, цей працівник, до попа на старе місце репетувати-орати. Дві дороги (росстань туди, росстань туди) — одна до попа, а інша до дячка (теж оре). А дячок говорив: «Ну, я настругаю стружков, попаді по цій дорозі йти, щоб не помилилася до попа зайти». Працівник побрав ці стружки з дьячковой дороги усе зібрав собі у свою дорогу.
Ну, попадя наробила того-цього, пирогів, оладки, корзинище наробила й пішла.
Працівник прийшов туди, на поле, та й стали репетувати з попом. «Ну, батько», - говорить. «Що?» — піп говорить. «А сьогодні попадя прийде до нас», - він знав справу, що по цих стружках піде туди. «Повно, - говорить, - працівник, чи прийде, - скае, - попадя сюди!» — «Прийде! Прийде, - говорить, - і всяких кушаньев нанесе! Дивися, ну, дивися — іде!» (Працівник показує попові.) Ну й прийшла. «Бог допомогти, - говорить, - батько Петрий».- «Мабуть, мабуть», - говорить. «Ну що ж, сядете обідати топеричо», - попадя говорить. Зайти помилилася, потрапила до попа. Ну й сіли. Піп говорить (а дячок неподалік репетує): «А що, - говорить піп, - працівник! Поклич мабуть дячка обідати». Попадя скаже: «Так що ж, поберіть дьячонка бідного обідати вместях».
Працівник і пішов. У дячка був собака більш, що гризе, він побрав ціпок у руки, щоб собака не обгриз, а дячок-те й побачив, що працівник іде із ціпком, боявся, що бити його йде. Він залишив отут коня, та й соху, так сам у біг пішов, а працівник говорить: «Постій, дячок, ступай обідати вместях, піп кликав обідати».
Ну, після цього він побачив дячка. «Ну що ж ти, - говорить, - біг? Я кликав тебе обідати, а ти у біг пішов! Я ціпок побрав для собаки». А дячок говорить: «Я думав, ти мене бити йдеш». Тем і скінчилося.