Їхав тесля з лісу, товсту колоду віз. Назустріч йому пан на трійці котить.
- Агов, мужик, відвертай з дороги!
- Ні, пан, ти відвертай. Я з возом, а ти порожняком — тобі й відвертати.
Не став пан багато розмовляти, крикнув кучерям так слузі:
- Звалите, хлопці, віз із дороги так усипте мужикові гарненько, щоб знав, як панові суперечити!
Слуга з кучерями не посміли пана ослухатися, з козел зіскочили, віз перекинули у канаву, а теслі побили. Потім сіли й поїхали, тільки пил стовпом завилася.
Бився, бився тесля, визволив який - як віз із канави, а сам думає:
«Добре, пан, даром тобі це не пройде, будеш пам'ятати, як мастерового людину кривдити».
Добрався до будинку, звалив колоду, захопив пилку так сокира й відправилася у поміщицьку садибу. Іде повз панський будинок і кричить:
- Кому теплі сіни спрацювати, кому баню зрубати?
А пан будуватися любив. Почув і кличе теслю:
- Так чи зумієш ти добре сіни побудувати?
- Тому не зумію? Ось неподалік звідси такий ліс росте, що коли з того лісу сіни побудувати, так і взимку їх топити не треба, завжди буде тепло.
Та кличе пана:
- Підемо із мною стройовий ліс вибирати.
Прийшли у ліс. Ходить тесля від дерева до дерева так обухом поколачивает. Ударить, потім вухом прикладеться, послухає.
- Це нам не годиться. А ось це — якраз підійде.
Запитує пан:
- Як це ти можеш довідатися, яке дерево годиться? Навчи й мене.
Підвів його тесля до товстого дерева:
- Обійми ось це дерево й вухом міцніше прикладися. Я буду постукувати, а ти слухай, тільки міцніше пригорнися.
- Так у мене рук не вистачає обійняти дерево.
- Нічого, давай тебе прив'яжу.
Прив'язав пана за руки до дерева, виламав березовий прут і давай його тем прутом пригощати. Б'є так присуджує:
- Я тобі й ще прочухан дам, будеш знати, як мужика дарма кривдити.
Бив, бив і залишив пана до дерева прив'язаним. Сам пішов.
Тільки на інший день знайшли пана, відв'язали його й привезли додому.
Зліг пан з тих побоїв у постіль, хворіє.
А тесля прикинувся знахарем, переодягся так, що довідатися не можна, і прийшов у садибу.
- Не чи треба кого полікувати, поправити?
Пан почув і кличе:
- Полечи, братик, мене. Коні понесли, так ось упав і з тих пір не сісти, не встати не можу.
- Тому не полікувати? Накажи перетопити лазню так скажи, щоб ніхто до нас входити не сміливий, а то наврочать і усе лікування пропаде, ще гірше тобі буде.
Баню витопили, привів тесля пана, дверей замкнув і говорить:
- Роздягайся й лягай на лаву, буду тебе едучей маззю мазати так парити; прийде тобі потерпіти.
- Краще ти мене прив'яжи до лави, а то як би не впасти.
Теслі того й треба. Прив'язав пана до лави міцно-преміцно й давай ременем стібати. Б'є так присуджує:
- Не кривдь дарма мастерового людину, не кривдь мужика...
Напотчевал пана скільки треба й пішов додому.
На інший день приїхав пан у місто, побачив на базарі теслі й запитує:
- Скажи, мужик, ти адже вчорашній?
А тесля зміркував, у чому справа, і відповідає:
- Ніяк ні, мені сорок шість років, який же я вчорашній!