Нагорода

1-06-2016, 16:27 | Російські народні казки

У якімсь царстві поїхав король по столичному го роду покататися й у той час упустив зі своєї руки іменний перстень. Негайно ж наказав він публікувати у газетах: хто знайде й доправить до нього перстень, тому буде більша нагорода грішми. Та пощастило

Знайти той перстень одному простому солдатові. « Як тепер бути? - думає солдат.- Коли у полицю оголосити, то справа піде по начальству — від фельдфебеля до ротного, від ротного до батальйонного, від батальйонного командира до полковника, а той до бригадного: отак не швидко кінця дочекаєшся! Дай-но я краще піду прямо до короля».

Приходить у палац; побачив його черговий. «Ти навіщо?» — «Я, - говорить, - королівський перстень знайшов».- «Добре, братик! Я про тебе докладу королеві, тільки з тим угодою: яку тобі дасть король нагороду, з тієї нагороди половину мені». Солдат задумався: «Ось у які-те віка щастя попалося, та й тем поділися! Добре, - говорить черговому, - тільки дайте розписку, що вам половина й мені половина». Черговий дав розписку й доклав про нього королеві.

Король похвалив солдата за знахідку: «Спасибі тобі, молодець! Я тобі подарую за це дві тисячі!» — « Ні, ваша королівська величність, це не солдатська нагорода; солдатська нагорода — двісті ціпків».- «Дурень же ти! - сказав король і велів принести ціпків.

Став солдатів роздягатися, розстебнув ґудзика, і випала у нього розписка. «Це що за папір?» — запитав король. «А це, государ, розписка, що з теперішньої нагороди тільки половина моя, а інша додержується чергового». Король засміявся, покликав чергового й велів відрахувати йому сто ціпків. Ось за тим наказом і прийнялися пригощати його ціпками; як скоро почали відраховувати останній десяток, солдат підійшов до короля й сказав: «Ваша величність, коли він такий жадібний, що йому багато потрібне, то я, так і бути, жертвую йому й свою половину».- «Бач який добрий!» — сказав король і велів дати черговому й іншу сотню.

З тієї пори черговий ледве рачки додому доповз; а солдата відпустив король у чисту відставку й при відпустці подарував йому на життя-буття три тисячі рублів.

Зараз ви читаєте казку Нагорода