Задер якось старий Бамсе кінь і лежить близько туші, обідає. А хитрий Миккель - отут як отут. Та вертиться він навколо ведмедя, і юлит, усе норовить у нього з-під носа шматок м'яса схопити. А старий Бамсе йому говорить:
- Прагнеш, Миккель, я навчу тебе, як кінь піймати? Тоді й ти кониною поласуєш.
- Прагну! - говорить Миккель.
- Піди на лісове пасовище, і, як побачиш коня, що лежить на пагорку й спить, підхопися їй на спину, прив'яжи себе до неї приміцно й вцепись зубами їй у стегно.
Побіг Миккель у ліс і бачить: на горушке під сонцем кінь спить. Підхопився він до неї на спину, прив'язав себе приміцно й хвать її зубами за стегно! Отут кінь як підхопиться й так як почне скакати по схилах і по каменях з Миккелем на спині! Несеться кінь клуса, а лис верхи на ній ледь живий сидить. Раптом пробігає повз заєць Йене.
- Куди це ти скакаєш стрімголов, Миккель? - запитує заєць.
- Так ось розв'язав прогулятися верхи! - відповідає йому лис.
Устав отут заєць на задні лапки, передніми за живіт схопився так як зарегоче. Реготав, реготав, ледве від сміху не лопнув. З тієї пори лисиць Миккель вуж не намагався кониною поласувати.
Ось так і вийшло, що один раз і старий Бамсе над лисом верх побрав.