Якось раз надвечір одна Курка злетіла на гілку великого дуба так там і заснула. Та приснилося їй, що, якщо вона не відправиться до Доврефьелю, усьому світу кінець. Недовго думаючи спустилася вона на землю й відправилася у шлях. Ось пройшла вона небагато й зустріла Півня. - Здраствуй, Півень-Мужик, - говорить Курка. - Здраствуй, Курочка-Дурочка, куди це ти зібралася спозаранку? - запитує Півень.
- Ах, мені потрібно до Доврефьелю, а то усьому світу кінець, - відповідає йому Курка.
- Так хто ж тобі сказав, Курочка- дурочка?
- Я спала сьогодні на дубовій гілці й бачила такий сон, - відповідає Курка. - Ну, і я з тобою, - сказав Півень. Ось ішли вони, ішли й зустріли Качку. - Здраствуй, Кряка-Розчепіра, - говорить Півень. - Здраствуй, Півень-Мужик, куди це ти так рано зібрався?-запитує Качка.
- Так ось треба мені до Доврефьелю, а то усьому світу кінець, - говорить Півень.
- Так хто тобі сказав - те, Півень-Мужик?
- Курочка-Дурочка, - відповідає Півень.
- А ти звідки про це знаєш, Курочка-Дурочка? - Я спала сьогодні на дубовій гілці й побачила такий сон. - Ну, і я з вами, - сказала Качка.
- Ось відправилися вони у шлях і скоро зустріли Гусака.
- Здраствуй. Гусак-не-Трусь, - говорить Качка.
- Здраствуй, Кряка-Розчепіра, - відповідає їй Гусак.- Куди це ти так рано зібралася? - Так ось іду до Доврефьелю, а то усьому світу кінець.
- Хто це тобі сказав?-запитує Гусак.
- Півень-Мужик.
- А тобі хто сказав? - Курочка-Дурочка.
- А звідки Курочка-Дурочка це - довідалася? - запитує Гусак.
- Я спала сьогодні, не дубовій гілці й побачила такий сон.
- Ну, тоді поберете й мене із собою, - сказав Гусак. Ось пройшли вони ще небагато й зустріли Лисицю. - Здраствуй, Лисичка-Сестричка, - говорить Гусак.
- Здраствуй, Гусак-Не-Трусь.
- Ти куди, Лисичка-Сестричка? - А ти куди, Гусак-Не-Трусь?
- Мені треба до Доврефьелю, а то усьому світу кінець, - відповідає Гусак.
- А хто це тобі сказав? - запитує Лисиця.
- Так Кряка-Розчепіра.
- А тобі хто сказав?
- Півень-Мужик.
- А тобі, Півень, хто сказав?
- Курочка-Дурочка.
- Так звідки ти це довідалася- те, Курочка-Дурочка?
- Я спала сьогодні на дубовій гілці й бачила сон, що якщо ми не підемо до Доврефьелю, усьому світу кінець, - відповідала Курка.
- Дурості, - сказала Лисиця, - усьому світу не прийде кінець, якщо ви не підете до Доврефьелю. Підемо-но краще до мене у гості. Це куди приємніше, тому що у норі у мене тепло й затишне.
Ну, прийшли вони до Лисиці у гості, а вона затопила грубку, так так пекуче, що всім відразу спати захотілося. Гусак і Утоку сіли у куточок, а Курка й Півень піднялися на жердинку.
Гусак і Утоку міцно заснули, а Лисиця схопила Гусака й давай засмажувати.
Зачула Курка, що горілим пахне, стрепенулася, піднялася на жердинку вище й говорить:
- Ох, як отут смердить.
- Дурості, - сказала Лисиця, - просто дим крізь у'юшку проходить, спи собі й помовчуй!
Курка знову заснула. А Лисиця схопила Качку й давай засмажувати, а потім прийнялася закушувати качатиною так гусятиною.
Курка знову стрепенулася й перебралася на жердинку ще вище.
- Ох, як отут смердить, - сказала вона. Відкрила ока й бачить, - сидить Лиса
І уплітає Гусака й Качку. Злетіла вона на саму верхню жердинку, заглянула у грубну вьюшкуи говорить Лисиці:
- Виходь-но скоріше так подивися, які чудесні жирні гусаки по небу летять.
Лиса й вибігла з нори: вуж дуже їй хотілося ще поласувати. А Курочка-Дурочка тим часом розштовхала Петушка-Мужичка й розповіла йому, що приключилося з Гусаком і Качкою. Вилетіли Курка й Півень на волю, а ось якби вони не пішли до Доврефьелю, те вже, не інакше, усьому світу прийшов би кінець.