Жив-Був старий, робив він діжі, а на хліб йому не вистачало, та й не мудро — на старості-те років багато не напрацюєш. Одного разу сусід і говорить старому:
- Зроби мені нову діжу, дам тобі хліба.
Добре. Видовбав старий добру діжу й поніс її на сусідський хутір. День був жаркий, ноша важка, а сил мало, украй, бідолаха, вморився. На щастя, трапився у шляху дубовий лісочок. Сіл старий передохнути у тіні, утер чоло та й думає: «А не чи поспати мені?»
Тому б і немає? Розтягся старий під деревом і про всякий випадок діжею прикрився.
А отут заєць прискакав, сіл на діжу, дивується:
- Ось який ладний столик, так на столі-те — порожньо. Потім лиса прибігла, села на діжу поруч із зайцем
І дивується:
- Ось який ладний столик, так на столі-те — порожньо. Потім вовк прийшов, сіл на діжу поруч із лисицею й дивується:
- Ось який ладний столик, так на столі-те — порожньо. Потім приковилял ведмідь. Сіл на діжу поруч із вовком і дивується:
- Ось який ладний стіл, так на столі-те — порожньо.
Посиділи-Посиділи, та й говорять:
- Чого даремно сидіти? Поїсти б треба. Ведмідь говорить:
- Я знаю у лісі дупло, а у дуплі стільник. Я їх принесу. Вовк говорить:
- Я по сусідству у хліву жирну вівцю примітив, зараз притягну.
Лисиця говорить:
- Я нагляділа жирного гусака, зараз принесу. Заєць говорить:
- Я на сусідському городі запримітила велика капустина, зараз принесу.
Та пішов кожний по свій видобуток. Незабаром притяг ведмідь стільник і жбурнув на діжу. Потім вовк повернувся з вівцею, потім лисиця з гусаком, а під кінець і заєць із капустиною.
Забенкетували друзі. А старий побери та й повернися під діжею на інший бік, діжа гойднулася, і ведмідь крикнув:
- Е-Е! Хто стіл трясе? Однак нічого, — сидять, їдять.
Незабаром старий знову качнув діжу. Вовк крикнув:
- Е-Е! Хто стіл трясе? Однак нічого, — сидять, їдять.
Незабаром старий знову ворухнувся. Лисиця кричить:
- Е-Е! Хто стіл трясе? Однак нічого, — сидять, їдять.
Незабаром старий як трусне діжу щосили! Заєць закричав:
- Е-Е! Хто стіл трясе? Отут справа негарна, біжимо! Розбіглися звірі хто куди. А старому дісталися мед,
М'ясо так капуста. Ще він від сусіда за діжу хліб одержав, ось і стало у старого їжі вдосталь.