Веліла мати хлопчикові рубель зробити, щоб білизна бити. Пішов хлопчик у ліс, стругає й посвистує. Підійшов до нього пан у чорному одязі й запитує:
- Ти що отут робиш?
- Що роблю? Так ось свистіти вчуся.
- А вмієш ти свистіти так голосно, як я?
Та свиснув, так так голосно, що листи з дерев посипалися.
- Це дрібниці, - сміється хлопчик. - Коли я почну свистіти, ти ока хусткою зав'яжи, щоб не вискочили.
Добре. Зав'язав чорт ока хусткою. А хлопчик як стукне риса рублем по потилиці, у того й насправді ока на чоло полізли. Він тільки завив:
- Ох і свистиш же ти! - Та кинувся навтьоки.