Жив на світі один дуже ледачий юнак. Цілими днями тинявся він з місця на місце, і ніщо не подобалося йому, ні у чому не міг він знайти задоволення. Що ж таке задоволення? - подумав він одного разу й розв'язав піти пошукати його.
Він вийшов з будинку й через якийсь час виявився у підніжжя високої гори, що перепинила йому шлях. Отут він побачив старого селянина, що копав землю.
- Дідусь, не чи знаєш ти, у чому можна знайти задоволення? - запитав його юнак.
- Знаю, - відповів старий, не перериваючи роботи, - але якщо я буду з тобою розмовляти, то не зможу працювати.
- Я поки попрацюю за тебе, а ти говори, добре? - запропонував юнак.
- Добре!
Юнак побрав лопату й почав копати землю. Сонце палило йому спину, тіло покрилося потім... Але ж якщо не працювати - не довідаєшся, у чому знайти задоволення!
Та він продовжував свою працю.
А старий сів під деревом і став спостерігати за юнаком. Пройшло години два; старий крикнув:
- Агов, хлопець, відпочинь-но небагато!
Юнак кинув лопату й підсів до старого у приємну, прохолодну тінь. Старий запропонував йому кисет із золотавим тютюном. Юнак закурив.
- Ах, як добре! Ось задоволення! - мимоволі викликнув він.
- Вірно, - підтвердив старий, - це і є теперішнє задоволення! Якщо будеш ретельно трудитися, задоволення саме знайде тебе.