Задумав якось одна людина одружитися. Але коли весільний паланкін з нареченою повз гору несли, раптом на дорогу тигр вискочив. Носії паланкіна й уся невестина звита зі страху розбіглися хто куди. А тигр тим часом заліз у паланкін, схопив наречену й відніс до себе у печеру. Беріг він її так догоджав, немов дочка рідну, а вона за його господарством доглядала. Щоранку йшов тигр їжу добувати. Те півня принесе, то барана або теля. Дівчина м'ясо варила й тигра кормила. А тигр, як став їсти варене, так незабаром людській мові вивчився.
Але ось одного разу якийсь чиновник призвав до себе своїх слуг і велів їм півнячі яйця знайти так горобині гребінці роздобути, словом, те, чого й на світі не буває. Робити нема чого. Не стали слуги баритися, відправилися у гори наказ чиновника виконувати. А тигр про ту пору саме з будинку пішов, дівчину одну залишив. Почува вона, що люди прийшли, так як закричить: «Урятуйте!» Пішли люди на голос, підійшли до печери. Бачать — дівчина там сидить, і давай її про усе розпитувати. А як довідалися, що вже давно тигр її у печеру приніс, умовляти сталі:
- Ми тебе визволимо, тільки обіцяй, що будеш нашому панові другою дружиною.
Дівчина погодилася й відповідає:
- Буду я вашому панові другою дружиною, тільки поведіть мене скоріше звідси.
- А який за тебе викуп дати?
Відповідає дівчина:
- Нічого мені не треба. Приготуйте тільки червоний весільний паланкін і ще кошик червоних і зелених паличок для їжі.
- Коли велиш прийти за тобою?
- Завтра про цю же пору.
Стала дівчина збиратися у дорогу. А слуги чиновника відвертали додому й про усе доклали своєму панові. На інший день приготував чиновник усе, що дівчина просила, і послав людей у гори за нареченою. Села дівчина у паланкін і наказала кидати палички для їжі по всій дорозі, до самого чиновницького будинку. А коли ввійшла у ворота, негайно веліла гарбуз-дунгуа для неї купити, зварити її на парі, а потім облити холодною водою, щоб кірка ще твердіше зробилася.
Відвертав тигр у печеру, бачить — пропала дівчина, відразу зміркував, що це люди її викрали, і пішов шукати її тою самою дорогою, де були розкидані червоні так зелені палички. Прийшов він прямо у будинок чиновника, задер голову, оглянувся, раптом дивиться — дівчина нагорі у вікна коштує. Побачила вона тигра і як закричить:
- Мене люди украли, роззяв скоріше впасти, я зараз у неї стрибну, і ти назад у печеру мене віднесеш.
Роззявив тигр упасти, а дівчина побери та й кинь гарбуз. Прямісінько у глотку йому догодила. Подавився тигр і здох, а дівчині його шкіра так кістки дісталися.