Жили дві дівчата. Вони у ліс ходили, шелюга ламали, а будинку спали. Жили бідно, їжі ніякий у них не було. Їли хробаків.
Одного разу одна дівчина прокинулася й довго лежала без сну. Раптом вона почула шум, стала прислухатися до нього й побачила, як у будинок увійшов чорт, побрав колотівку, став нею стукати по животу, присуджуючи:
- Риба, виходи. Я прагну, щоб дівчини стали жирними, і тоді я їх знімання.
Риби у будинку стало багато. Коли чорт пішов, дівчини встали. Побачили, що у будинку у них багато риби. Старша сестра обрадувалася й почала рибу є, молодша не їсть…
Вона говорить:
- Не їж погану їжу.
Старша сестра сказала:
- Чому ти не їж, цю рибу нам бог дав! Молодша сестра відповіла.
- Це не бог дав, це нам чорт дав. Старша сестра розсердилася, ударила молодшу сестру:
- Не говори неправду! Який тобі чорт рибу дав? Дівчина заплакала й сказала:
- Якщо ти мені не віриш, не спи сьогодні вночі. Настав вечір, знову лягли дівчини спати. Молодша сестра заснула, старша не спить. Вона чує, як прийшов чорт, як він став стукати колотівкою по животу, як посипалася риба.
Ранком у їхньому будинку знову було багато риби. Старша сестра сказала:
- Ти була права, дійсно приходив чорт. Що ж тепер робити?
- Утечемо, – сказала молодша сестра. Дівчини втекли. У однієї дівчини у руках був гребінь, у інший ящик. Більше нічого у них не було. Із цими речами вони втекли у ліс. Довго йшли дівчини й дійшли до ріки. Ріка більша, повноводна. Дівчата оглянулися й бачать, що за ними біжить чорт. Дівчини не можуть ріку перейти. Вони побігли нагору за течією ріки. Побачили будиночок, близько якого сиділа баба. Дівчини закричали:
- Бабуся, простягни свою ногу, а то нас чорт з'їсть. Баба відповіла:
- Не можу, шукаю вошей.
- Бабуся, простягни ногу, ми тобі допоможемо пошукати вошей.
Простягнула баба ногу. По ній і побігли дівчини. Увійшли у будинок баби.
- Нас доганяє чорт, – сказали вони.
Баба сказала:
- Мої діти теж чорти. У мене три сини, і вони людей їдять.
- Бабуся, спрягти нас, – попросили вони. Баба сховала їх. Після цього рис закричав:
- Баба, як дівчини ріку перейшли? Баба відповіла:
- Вони перейшли ріку у верхньому плині. Чорт пішов нагору, але нікого не знайшов. Прийшов знову до баби й закричав:
- Не обманюй, правду скажи. Я знаю, вони по твоїй нозі пройшли. Простягни ногу, і я пройду.
- Не можу, – говорить баба, – я зайнята, шукаю вошей.
- Не дражни, баба, не хвастайся, я тебе знімання, якщо ти ногу не простягнеш.
Баба простягнула ногу а чорт почав переходити ріку. Коли чорт дійшов до середини ріки, баба висмикнула з під нього свою ногу. Чорт упав у воду, поплив, закричав:
- Баба, зроби мою спину човном, мої руки веслами, ноги – кормою, голову казаном.
Тільки встигнув сказати це чорт і втопив.
Баба напоїла дівчат, нагодувала й знову сховала їх.
- Зараз прийдуть мої діти – чорти, ви лежите до ранку спокійно, не ворушитеся, – сказала вона ім. У обід прийшли три риса, дуже злі.
- Мати, пахне дівчатами, – сказали вони.
- Яка дівчина до мене прийде? - сказала баба.
- Ні, дівчатами пахне, ти дівчат ховаєш, – сказав один із чортів.
- Які ви дурні, яку дівчину я ховаю! Я тільки зараз спалила у печі ящик батька, можливо, що тому пахне так, начебто я дівчат ховаю. Ідіть краще спати.
Коли чорти заснули, баба сказала дівчатам:
- Не ворушитеся, а то синовья вас почують. Лежите до ранку.
Один чорт це почув, прийшов до матері й запитує:
- З ким ти розмовляєш, скажи. Якщо не скажеш, уб'ю тебе.
Баба заплакала:
- З ким я буду розмовляти? Уший шукаю, їх я лаю. Чорт сказав:
- Не розмовляй, спи!
Ранком устали чорти, пішли полювати на людей. Баба говорить дівчатам:
- Дівчини, ідіть туди, звідки ви прийшли, а то мої діти вас з'їдять.
- Ми не підемо додому, – сказали дівчини. - Бабуся, укажи нам дорогу, де люди живуть. Баба сказала:
- Ідіть нагору за течією цієї ріки. Коли ви підете, там буде права дорога, позначена лосиним хвостом, по ній ідіть, не ходите по лівій – там чорти живуть. - Вибачай! - сказали дівчини й поцілували бабу.
Пішли дівчини. Дійшли вони до правої дороги. Старша сестра сказала:
- Ми не підемо по цій дорозі, ми підемо по лівій. Молодша сестра заперечила їй:
- Адже баба сказала, щоб ми йшли по правій дорозі.
Але старша сестра наполягала на тому, щоб іти по лівій дорозі. Вони розв'язали боротися: хто переможе, той і буде прав. Стали вони боротися. Старша сестра перемогла, і вони пішли по лівій дорозі. Молодша сестра йде за старшою й плаче. Раптом вони побачили, як багато чортів летять угорі. Та піймали у петлі їх чорти. У комору принесли їх, на замок закрили.
Молодша сестра сказала:
- Із за твоєї дурості нас піймали чорти. Старша сестра говорить:
- Стань голкою.
Молодша сестра стала голкою й вийшла з комори. Старша сестра стала великою голкою. Молодша сестра побрала голову своєї сестри й утекла з нею. Вона довго бігла, утомилася, повісила голову сестри на дерево. Відійшовши небагато, подивилася на неї, – вона плаче. Пошкодувала вона її, зняла голову й знову понесла у руках. Довго йшла дівчина, руки занедужали, знову повісила голову на березу. Відійшла небагато, – голова заплакала. Сестра понесла її у руках і повісила на звалене бурою дерево. Подивилася на неї, – сестра сміється. Пішла дівчина одна. Проголодалась, утомилася. Села на землю відпочити. Виявляється, що села вона додому, у якому живе жаба. Жаба закричала:
- Хто мій будинок зламав?
Дівчина злякалася, у землю провалилася, увійшла у будинок жаби.
Жаба запитала:
- Навіщо ти сюди прийшла? Мій чоловік рис, він тебе з'їсть.
Дівчина заплакала:
- Куди я тепер піду? Скрізь багато чортів. Жаба сказала:
- Не плач, я тебе сховаю. Дівчина запитала:
- Куди пішов твій чоловік? Жаба відповіла:
- На полювання, зараз повинен прийти. Жаба сховала дівчину на вулиці у мішку. Увечері прийшов її чоловік. Ранком покликала жаба дівчину, нагодувала її, наказала:
- Ти зший для мого чоловіка унти, рукавички, дошку. Дівчина усе зшила. Увечері знову жаба дівчину сховала. Коли ввечері прийшов чоловік, жаба дала йому новий одяг. Чоловік запитав:
- Хто зробив цей одяг?
- Я сама; хто ж зробить? - відповіла жаба.
- Ти не вмієш шити, навіщо обманюєш мене? - Звичайно, сама зробила, – наполягає жаба.
Наступного дня чоловік не пішов на полювання, а сказав жабі:
- Збирайся, перекочуємо.
Стала збиратися жаба, а чоловік стежить за нею. Жаба віднесла мішок, кинула його на землю. Чоловік запитав:
- Навіщо ти кидаєш такий мішок, принеси його!
Жаба побігла до мішка. Побрала дівчину, кинула її. Дівчина перетворилася у кору. Жаба принесла чоловікові мішок.
Чоловік вийшов на вулицю, підійшов до колодязя, знайшов ту кору й почав її різати ножем. Закричала кора, заплакала, кров полилася. Злякався чоловік, утік додому, піймав жабу й почав її бити.
- Що ти наробила? - говорить. - Навіщо сховала жінку, навіщо обдурила мене?
Жаба нічого не сказала. Чоловік жаби пішов до тієї дівчини, сказав їй:
- Не плач, я різав тебе, нічого не знаючи. Підемо до мене додому, я тебе вилечу.
Привів дівчину додому, руку залив йодом, перев'язав. Потім нагодував її. Уночі лягли спати. Чоловік запитав у дівчини:
- Ти де будеш спати, у будинку або на вулиці? Дівчина сказала: – У будинку.
У жаби запитав:
- Де будеш спати, у будинку або на вулиці? Жаба сказала:
- На вулиці.
Чоловік дав жабі шкіру. Послала її жаба на вулиці й лягла спати. Чоловік сказав:
- Я вас три рази покличу.
Сам він заснув на даху. Перший раз він покликав о дванадцятій годині. Жаба раніше відповіла, дівчина тихенько сказала: Так. Жаба подумала: Дівчина, напевно, умерла, це було б дуже добре. Потім чоловік окликнув їх о четвертій годині. Дівчина відповіла: Добре, жаба не відповіла. Кликав її чоловік, кликав, – вона не озивається. Пішов він до жаби й бачить: жаба мертва. Чоловік пошкодував її, у воду кинув. Там вона ожила й знову повернулася додому. Чоловік сказав:
- Нехай кожна з вас принесе своє багатство. Хто багатше, з тієї буду жити.
Жаба принесла два кошики різних хробаків. Дівчина пішла до залишеної на дереві голови сестри. Замість голови стояла комора. Увійшла у комору й побачила там свою старшу сестру із двома дітьми. Старша сестра запитала:
- Ти вийшла заміж?
- Не вийшла, – сказала молодша сестра, – збираюся виходити. Чоловік сказав, щоб я своє придане принесла.
Старша сестра дала їй одяг, шовкову хустку, тридцять оленів.
- Іди до чоловіка, виходи заміж, – сказала вона. Дівчина пішла до чоловіка, віддала своє придане. Чоловік зрадів, лягушкиних хробаків усіх у вогні спалив. Зарізали одного оленя, весілля справили. Жаба на весіллі нічого не їсть, лає дівчину.
- Навіщо прийшла, навіщо мого чоловіка у мене відняла? Потім вони перекочували втрьох у інше місце. Жабі дали верхівкового оленя. Увечері, коли жаба їхала, олень скинув її, жаба розпорола собі живіт. Так і вмерла. Олень прийшов один.
Чоловік поїхав до залишеного будинку, побачив померлу жабу, побрав її й приніс до дружини.
- Наша жаба вмерла, – сказав, він.
Поховали жабу.
Дівчина із чоловіком стали жити вдвох. Жили дуже добре й дружно.