Лиса прийшла до дідка й говорить йому:
- Дідусь, давай я оленів твоїх попасу. Ти старий, дідусь, на холоді замерзаєш, а я молода. Дідок лисові запитує:
- А ти, лисиця, знаєш, який оленям мохи потрібний?
- Знаю, дідусь, – відповідає лисиця, – дуже добре знаю Дідок пішов, відпустив оленів і говорить:
- Дивися, лисиця, ліпше паси оленів, щоб жирні сталі.
Лисиця повела оленів старого, усіх перебила й з'їла. Потім повернулася до старого й говорить:
- Дідусь, я дуже добре пасла оленів, мохи був дуже гарний.
Залишилася ночувати у чумі старого, знову говорить:
- Дідусь, я дуже добре оленів пасла, вони, напевно, наїлися, напевно, жирні тепер стали. Дай мені за цю гарну ковдру й шапку. Сам іди завтра раніше за оленями. Там є дерево, навколо дерева пасуться твої олені.
Дідок ранком рано встав, дружині своєї говорить:
- Принеси зимові унти, піду за оленями, вони дуже жирні сталі. Я рано повернуся, а ти збирайся, откочуем подалі.
Потім лисові запитує:
- Лисиця, а ти куди підеш?
Лисиця відповідає:
- Я тут буду, буду чекати тебе. Нікуди не піду до твого повернення. Дідок іде назад і кричить:
- Баба, тримай лисові вона оленів усіх з'їла. Баба не змогла удержати лисицю лиса вже бігла по тайзі.
Так лисиця обдурила старого.