У Серця Ранкової Зорі є дочка - Дитя Серця Ранкової Зорі. Він називає її моє серце. Він про-глативает свою дочку, і ось він іде один, тепер це єдина зірка - Серце Ранкової Зорі. Коли ж його дочка виростає, він виплевивает її. Та вона ста-новится його дружиною, тепер вона теж - Серце Утрен-Їй Зорі, і вона виплевивает інше Дитя Серця Ут-Ренней Зорі, яке іде за чоловіком і дружиною - Серцями Ранкової Зорі... За давніх часів дружина Серця Ранкової Зорі, рись, була жінкою прадавнього народу, вона була дуже гарна. Її кликали Гцо-Гнуинг-Тара. Чоловік Гцо-Гнуинг-Тара сховав їхньої дитину під листами їстівного кореня гцуисси - він знав, що дружина відшукає його там. Але спочатку туди прийшли інші тварини й птаха - гієни, шакали, блакитні журавлі й чорні ворони, - і всі вони видавали себе за матір дитини. Але Дитя Серця Ранкової Зорі тільки глузувало з них, поки нарешті не з'явилася його теперішня мати, і дитя її Відразу довідалося. Тоді ображені шакал і гієна, щоб помститися, розв'язали зачарувати мати й перетворити її у рись за допомогою отруєних личинок термітів. У Гцо-Гнуинг-Тара була молодша сестра Тсе-Де-Яке, дівчина прадавнього народу, яка носила за піднебінь її палку-копалку. Та ось вони бродили навколо у пошуку личинок і копали, вишукуючи личинки у розритій землі. Потім вони збирали їх, не даючи їм піти назад у землю.
А гієна побрала й отруїла личинки почорнілим потом своїх пахв. Гцо-гнуинг-тара стала їсти личинки, і раптом уся її прикраси - серги, ручні й ножні браслети, браслети на щиколотках-стали з неї спадати, і її каросс сам розв'язався й упав на землю, і її шкіряна спідниця теж зісковзнула з неї й упала на землю, і сандалії теж розв'язалися самі. Гцо-гнуинг-тара попередила свою молодшу сестру:
- Не займай! личинки - у них неприємний захід. Тепер тобі прийде опікуватися про дитину.
Вона перетворилася у хижого звіра, підхопилася й кинулася у зарості очерету.
Молодша сестра прагла її удержати, вона побігла за нею й закричала:
- Про Гцо-Гнуинг-Тара! Хто ж буде годувати твою дитину? Її старша сестра відповіла:
- Ти будеш приносити його, і я стану давати йому груди. Та поки я буду почувати, що я людина, а не хижий звір, я буду з тобою розмовляти. Але ти приходь із дитиною швидше, не барися. Принеси його завтра ранком. Молодша сестра повернулася додому, і гієна теж прийшла з нею, надягши прикраси Гцо-Гнуинг-Тара. Вона пробралася у хатину й села на її місце. Серце Ранкової Зорі разом з іншими чоловіками - шакалами, квагга, гну, страусами - були на полюванні. Коли Серце Ранкової Зорі повернувся додому, дитина плакала й з ним була тільки його своячка.
Він викликнув:
- Чому це дитина кричить, а Гцо-Гнуинг-Тара не обертає на нього уваги?
Але гієна нічого не відповідала, а Тсе-Де-Яке заспокоювала дитину. Дочекавшись, поки чоловік її старшої сестри знову відправився на полювання, вона
Поклала дитину за спину й відправилася до своєї старшої сестри. Вона йшла, поки не добралася до заростей очерету й покликала:
- Про Гцо-Гнуинг-Тара, дай дитині груди.
Її старша сестра вистрибнула із заростей, підбігла й схопила її, але вона викликнула: Це я! - і віддала їй дитину. Старша сестра дала дитині груди й сказали:
- Принось дитину знову, так швидше, поки я ще почуваю себе людиною. Мені здається, що я починаю забувати тебе, я вже не довідаюся тебе. Та вона укрилася у заростях очерету, а її молодша сестра поклала дитину на спину й повернулася додому.
Перед заходом сонця вона знову пішла з дитиною до своєї старшої сестри. Дійшовши до заростей очерету, вона покликала:
- Про Гцо-Гнуинг-Тара, дай дитині груди.
Її старша сестра вистрибнула із заростей, підбігла до неї й схопила її, а вона закричала:
- Це ж я, це я!
Мати погодувала дитину грудьми й сказала:
- Швидше принось його знову, тому що я почуваю, що забуваю тебе. Я вже не довідаюся тебе.
Та вона зникла у заростях, а її молодша сестра повернулася додому.
Ранком молодша сестра знову відправилася до своєї старшої сестри, вона йшла,
Ішла, ішла, ішла, ішла, поки не добралася до заростей очерету, і покликала:
- Про Гцо-Гнуинг-Тара! Дай дитині груди. А її старша сестра вистрибнула із заростей, підбігла до неї й схопила її.
Молодша сестра отпрянула й закричала:
- Це я!
А старша сестра сказала:
- Ти не повинна більше приходити до мене, тому що я вже не почуваю себе людиною.
Та молодша сестра повернулася додому.
А люди влаштували танець гцу: жінки ляскали у долоні, а чоловіка кивали головами. Але гієна не вийшла з хатини, вона боялася, що її довідаються, хоча на ній і були надітийи прикраси Гцо-Гнуинг-Тара. Та ось Серце Ранкової Зорі, киваючи головою підійшов до своячки й доклав руку на її плече. А вона ухилилася й викликнула у гніві:
- Залиши мене! Нехай твої дружини, старі гієни ляскають для тебе у долоні! Так вона бачила гієну, розкривши її обман. Тоді Серце Ранкової Зорі, схопивши свій ассегай, кинувся туди, де сиділа гієна, і метнув у неї ассегай, але промахнувся. А гієна вискочила з будинку й кинулася бігти, але, оступившись, потрапила у вогонь і обпалила ногу. Гієна втекла, але прикраси Гцо-Гнуинг-Тара, які надягала гієна, залишилися лежати на тому місці, де вона сиділа.
Серце Ранкової Зорі став сварити своячку за те, що вона не відразу сказала йому про підміну й сховала від нього, що місце його дружини зайняла гієна. Адже гієна сиділа до нього спиною, і він думав, що це Гцо-Гнуинг-Тара. Якби вона сиділа до нього особою, як це завжди робила його дружина, він би не помилився. А якщо людина сидить до тебе спиною - чи мало хто може їм виявитися! Та ось так вийшло, що він одружився на гієні! Серце Ранкової Зорі попросив своячку скоріше сказати йому, де тепер його дружина. Але та відповіла:
- Почекай, поки не розвиднить. Ми підемо туди, коли встане сонце. Але не думай, що твоя дружина залишилася такий, який вона була колись.
Ранком він знову став квапити своячку, щоб вони швидше відправлялися.
Але вона сказала:
- Колись треба пригнати кіз, щоб виманити її із заростей очерету. Та ось вони погнали кози до заростей. Там Тсе-Де-Яке сказала чоловікові своєї старшої сестри, щоб він устав за її спиною, а всі інші сховалися у нього за спиною, так щоб біля кіз залишалася вона одна.
Потім вона покликала:
- Про Гцо-Гнуинг-Тара, дай дитині груди!
Отут її старша сестра вистрибнула із заростей очерету й підбігла до неї. Але, помітивши кіз, вона повернулася й кинулася на одну з них, а тим часом її чоловік, її молодша сестра і її брати схопили її. Потім зарізали кіз і стали натирати Гцо-Гнуинг-Тара вмістом козячих шлунків, і з неї стала сходити її рисяча шкіра. Тоді вона сказала:
- Дивитеся, не висмикуйте всю вовну, залишіть небагато волосся на кінчиках моїх вух, а то я перестану чути.
Та ось її чоловік залишив пензлики на кінчиках її вух. Але хоча брати Гцо-Гнуинг-Тара й витяглися її з рисячої шкіри й вона знову перетворилася у прекрасну жінку, вона вже не могла більше їсти личинки термітів-адже її зачарували отруєними личинками. Та тепер вона стала клуса, яка їсть м'ясо.
Серце Ранкової Зорі не міг вибачити гієнам, що вони зачарували його дружину, і з тих пір, вертаючись додому він завжди тримав напоготові лук і ассегай. Він ішов, втикаючи ассегай у землю, а його величезні очі горіли, як вогонь. Та усе боялися його через його очі, шакали розбігалися при його наближенні.