Давно-давно жив Кулі Даабуу, на прізвисько рудий Даабуу. Нічого у нього не було, але він був бешкетним і веселим. Якось у тамтешнього багатія зібралися погостювати нойони. Приходить туди Кулі Даабуу й говорить хазяїнові юрти:
- Я праг би поговорити із цими нойонами. Можна зайти?
Заходить він у юрту до нойонів і запитує:
- Ну, як поживаєте?
- Добре, добре, — відповідають нойони.
Посидів небагато Кулі Даабуу й вийшов. Хазяїн будинку запитує:
- Про що поговорив з нойонами?
- Говорили про новини різних, — відповідає Рудий Даабуу.
На це хазяїн будинку сказав:
- Не бреши. Хіба нойони стануть розмовляти з тобою?
Кулі Даабуу відповів:
- Що ти говориш! Чому вони не повинні вважатися із мною? Якщо захочу, змушу їх гавкати по-собачі.
- Якщо змусиш нойони гавкати собачий-собачі-по-собачі, то я мішок золота дам тобі, — пообіцяв хазяїн юрти.
Кулі Даабуу погодився й забіг до нойонів.
- Ну, нойони, я приведу вам собаку з нечувано гарним голосом, — говорить.
- А як гавкає твій собака з гарним голосом? - запитує одні нойон.
Кулі Даабуу собачий-собачі-по-собачі пролаял страшним голосом.
- Ех! Собака з гарним голосом не так гавкає, вона гавкає ось так: « Хуб-Хуб», — сказав один нойон.
Вийшов Кулі Даабуу й говорить хазяїнові:
- Ви чули, як нойони гавкали собачий-собачі-по-собачі? - і побрав у нього мішок золота.
- Так це ще що! Я можу схопити їх за дещо, — додає Кулі Даабуу.
Хазяїн будинку говорить:
- Не бреши! Якщо насправді це зумієш, дам три мішки золота.
- Ну, тоді я завтра у дацане на очах у юрби зроблю це, — пообіцяв Кулі Даабуу.
Назавтра вони разом пішли у дацан. Там іде хурал — великий молебень. Зібралися на цей молебень нойони. Дивиться Кулі Даабуу — нойони на ґанку дацана моляться, кланяються низько. Умить підбіг він до одному нойону позаду й вистачив його за... Сабоно розлютився нойон і відправив Кулі Даабуу у у'язницю. Коли скінчився молебень, нойон викликав Кулі Даабуу.
- Ти сміятися здумав треба мною!? Зараз дам тобі по хребту! - говорить.
Рудий Даабуу впав перед ним на коліна й став благати:
- Ушанований нойон, пошкодуйте. Святий лама передбачив мені, що я розбагатію, якщо схоплю за... найвищого тенгри. Але я шукаю тенгри й не можу знайти. Оскільки я почитаю вас, ушанований нойон, не менше бога, я зробив це. Пошкодуйте мене, нікчемного бідняка!
Нойон зрадів, що його зрівняли з тенгрием, і гордо вимовив:
- Ну добре, раз так, убирайся!
Так Кулі Даабуу (виграла суперечка) знову, побрав у тієї людини багато золота й грошей.
- Який ти сміливий і спритний! Як ти зумів позбутися у'язниці? - запитує хазяїн юрти.
Бешкетний Кулі Даабуу відповідає:
- Усе це дрібниці, я можу змусити нойон з'їсти собачий кал.
- Якщо змусиш нойон з'їсти собачий кал, я віддам тобі половину свого багатства, — пообіцяв хазяїн юрти.
Після такої угоди Кулі Даабуу знайшов засохлий собачий кал, розтер його у порошок, загорнув у папір. Потім удвох відправилися до нойона.
- Завдяки вашій допомозі я тепер маю дещо й дуже радий. Ось я знайшов найдорожчі на світі ліки й приніс. Прошу вас спробувати на смак — сьогодення ці ліки чи ні? - сказав він і подав кал собаки нойону.
Нойон розгорнув папір, побрав небагато на палець і спробував.
- Я не можу зрозуміти, ліки це чи ні. Але Усе-таки прибережи його.
Із цими словами він повернув йому кал назад.
Так бешкетний Кулі Даабуу завдяки своїй спритності зумів обдурити й побрати у багатія половину його добра.