У однієї багатої людини маленький хлопчик пас овець. Одного разу згубилося у нього двадцять овець. Запитує він у одного старого:
- Не бачили ви овець?
- Двадцять білих овець (паслися) на краю західної паді, — відповідає старий.
- Мої вівці, — сказав хлопчик і побіг.
Коли він пригнав овець, старий говорить:
- Щоб (вівці) не губилися, скажи: « Няд-Няд», щоб вівці розійшлися й паслися, скажи: « Сообор-Сообор».
Після цього хлопчик, коли йому захочеться пограти, часто так надходив і тримав овець на місці. Охляли вівці. А раніше у багатія вівці були жирними. Розв'язав (багатій) заколоти жирного барана. Заколов, а він виявився худим.
- Чому вівці схудли? - запитує. - Краще паси, — говорить.
Після цього хлопчик добре став пасти. Одного разу у багатія занедужала дружина. Привів він шамана, щоб пошаманил. Почав камлать (шаман).
- Няд-Няд, — тихо проговорив (хлопчик).
Усе приклеїлися, не можуть поворухнутися.
- Що це? Що трапилося? Іди, приведи ламу, — посилає багатій хлопчика.
Приводить (хлопчик) ламу. Ламі він теж сказав « Няд-Няд». Той теж прилип до місця.
- Приведи люд-народ, — наказує багатій хлопчикові.
Привів він народ і всім сказав: « Няд-Няд». Ті теж прилипли, не можуть зрушитися з місця, так і коштують.
- Це що за диво? Що трапилося? - дивуються (усе).
У цей час входить старий, той який навчив (хлопчика).
- Вce виходить від цього маленького хлопчика, — говорить він. - Умовите його — і він вам допоможе.
- Я віддам усю плату за камлание! - сказав шаман.
- Та я віддам усе, що одержу, — пообіцяв лама.
- Корову й коня дам, — говорить багатій.
Тоді хлопчик сказав: « Сообор-Сообор» — і усе відклеїлися.
Після того, як одержав той хлопчик корову, коня й гроші, він розбагатів.