Жила або не жила біля Хунзаха одна лисиця. Почула вона, що згорів сусідній аул, і розв'язала туди сходити. "Раптом, - думає - що-небудь так перепаде: або стара шуба, або рваний чобіт".
По дорозі побачила лиса співаючу перепелицю. Прикинулася здивованої й говорить:
- Як добре ти співай. Певен, що такі гарні звуки можуть видавати тільки ока.
- Ось дурна, - викликнула перепелиця.- Де це чуване, щоб ока співали.
- А ти спробуй проспівати із заплющеними очима, - запропонувала лисиця. Перепелиця закрила очі й голосно запекла. А лисиця підкралася до перепелиці,
Схопила її й з'їла.