А зараз ви почуєте казку, яку чиясь пра-пра-прабаба розповіла своїй маленькій внучці багато років тому...
Жили-Минулого маленький дідок і маленька бабуся у маленькому будиночку на краю лісу. Усе у них у житті спорилося, одного тільки не вистачало - не було у дідка й бабусі дітей. Та ось одного разу, коли бабуся розгортала на столі пряник з імбирного тесту, вона побрала та й зробила його у формі маленького чоловічка! З ручками, ніжками, з головою - і поставила у духовку.
Через якийсь час бабуся підійшла подивитися, чи пропікся пряник. Та як тільки вона розгорнула дверцята духовки... маленький пряниковий чоловічок вискочив з неї й кинувся із усіх ніг з будинку.
Бабуся кликнула чоловіка, і обоє вони кинулися навздогін. Але не так-те просто піймати пряникового чоловічка! Ось уже добіг він до гумна, де селяни молотили жито. Та, пробігаючи повз, запік:
Я втік від маленької бабусі, Та від маленького дідка! Та від вас я втечу, це вуж точно!
Усі селяни кинулися за ним. Але, як швидко вони не бігли, наздогнати не могли...
Прибіг чоловічок на поле, де косарі косили траву. Прибіг і запік:
Я втік від маленької бабусі, Та від маленького дідка, Та від селян з молотарками, Та від вас я втечу, це вуж точно!
Не витримали косарі таких глузувань - усе кинулися за пряниковим чоловічком. Біжать із усіх ніг, а наздогнати не можуть! А чоловічкові назустріч - корова йде, він і їй запік:
Я втік від маленької бабусі,
Та від маленького дідка,
Та від селян з молотарками,
Та від косарів з косами,
Та від тебе я втечу, це вуж точно!
Розлютилася корова - заколю! Та теж за пряниковим чоловічком кинулася. Тільки наздогнати не може. А йому назустріч - свиня. Чоловічок запік: Я втік від маленької бабусі, Та від маленького дідка, Та від селян з молотарками, Та від косарів з косами, Та від корови рогатої, Та від тебе я втечу, це вуж точно!
Заверещала свиня й навздогін кинулася... Тільки наздогнати не може! Швидко біжить пряниковий чоловічок. Біжить, біжить, а назустріч йому лисиця. Завів чоловічок свою пісеньку:
Я втік від маленької бабусі,
Та від маленького дідка,
Та від селян з молотарками,
Та від косарів з косами,
Та від корови рогатої,
Та від свині пузатої,
Та від тебе я втечу, це вуж точно!
Та лисиця пустилася за ним навздогін. А лиси бігають швидко - тому лиса швидко наздогнала пряникового чоловічка й прийнялася його є.
- Ох, ох! - закричав пряниковий чоловічок. - Від мене відкусили четвертинку!
А потім:
- Ой, ой, від мене відкусили половинку! Та, нарешті:
- Ай, ай, три чверті відкусили! Ну, ось я й пропав... Та більше пряниковий чоловічок уже нічого не сказав.