Були часи, коли й братик Кролик, і братик Лис, і братик Вовк, і братик Ведмідь - усе жили дружно й не сварилися. Були часи, коли всі вони жили немов одна сім'я. Тільки помітив одного разу Кролик, що занадто вуж він роздобрів від такого спокійного життя, і став він думати й ворожити, що б таке створити. З кожним днем ставав він усі беспокойніше - ну, прямо місця собі не знаходив!
Ось якось увечері, після вечері, лежав Кролик на траві, так і отак мізками розкидав і раптом побачив свого старого приятеля Черепаху.
Привіталися вони сердечно, сіли на галявині, розговорилися, згадали старе. Бовтали вони так, бовтали, а Кролик побери й скажи, що непогано, мабуть, трошечки розважити, як у колишні часи. А братик Черепаха йому у відповідь:
- Я, братик Кролик, і сам тільки про той і думаю! Ось славно, що ти мені зустрів!
- Ну й чудово, братик Черепаха! - викликнув Кролик. - Давай покличемо братика Лиса, братика Вовка й братика Ведмедя й порибалимо завтра ввечері на ставку. Там заодно й побавимося досита. Я почну розмову, а ти знай підтакуй. Прийдеш?
-Якщо не прийду, виходить, мене відніс Коник, - засміявся братик Черепаха.
- Скрипку можеш із собою не приносити, я адже тебе не на танці кличу! -пожартував у відповідь Кролик і із цими словами помчався додому й відразу ж улігся спати.
А братик Черепаха поспішив прямо до ставку, щоб не спізнитися на призначений термін.
На наступний ранок Кролик сповістив про угоду всім сусідам, і ті жахливо обрадувалися - їм самим така думка й у голову не приходила. Братик Лисиць відразу оголосив, що збігає за матінкою Мидоус, міс Моттс і іншими дівчинками. (Матінка Мидоус, міс Моттс і інші дівчинки - трохи загадкові персонажі казок про братика Кролику; очевидно, служать символом ідеальної фермерської сім'ї у афроамериканців).
Увечері всі були у зборі. Братик Ведмідь - цей притяг вудку з волосінню й гачком, і братик Вовк теж приніс вудку, а братик Лисиць - той з'явився із сачком. Братик Черепаха, щоб не відстати від інших, приніс у баночці хробаків. А матінка Мидоус і дівчинки сіли віддалік і вищали щораз, як братик Черепаха показував їм баночку із хробаками. Братик Ведмідь сказав, що має намір піймати сома. Братик Вовк сказав, що буде ловити карасів. Братик Лисиць пообіцяв наловити окунів для матінки Мидоус. Братик Черепаха заявив, що наловить піскарів, а братик Кролик - той підморгнув братикові Черепасі й сказав, що постарається піймати коропа.
Ось приготувалися вони, і Кролик зовсім вуж було зібрався закинути вудку, але раптом зупинився як укопаний, начебто побачив щось у воді. Дивлячись на нього, і інші теж забарилися. Кролик кинув вудку, поскреб у потилиці й знову вп'явся на воду. Бачачи таку справу, дівчинки не на жарт розхвилювалися, і матінка Мидоус закричала:
- Агов, братик Кролик, поясни, будь ласка, що там таке трапилося? Братик Кролик нічого не відповів, тільки знову поскреб у потилиці, не
Відводячи око від води. Отут міс Моттс підхопилася з місць, підібрала спідниці й стала голосно кричати, що жахливо боїться змій. Але Кролик і тоді не проронив ні слова, а тільки почухував у потилиці так на воду дивився. Потім глибоко зітхнув і вимовив:
- Леді й джентльмени! Найкраще, мабуть, піти звідси: нікому з нас не піймати тут ні єдиної рибини.
Тільки він це сказав, братик Черепаха підповз до самого берега, глянув униз і сказав.
- Це точно! Ось уже точно так точно! Та із цими словами позадкував назад, скрушно погойдуючи головою, начебто уражений тим, що побачив.
- Не лякайтеся, милі леді, - продовжував Кролик. - Ми адже поруч і зуміємо постояти за вас. А вуж чому бути призначене - те й збудеться. Усяке трапляється у житті. Так, по суті, нічого особливого й не відбулося. Просто місяць втопив у ставку. Ви що, не вірите мені?! Тоді ступайте й подивитеся власними очима.
Отут усі, зрозуміло, кинулися до води, глянули - і насправді геть вона, місяць, погойдується на самому дні! Братик Лисиць постояв, постояв та й говорить:
- Так, так, так!
Братик Вовк постояв, постояв та й говорить:
- Ось жах - те, ось жах - те, ось жах-те!
А братик Ведмідь постояв, постояв та й говорить:
- Гм, гм, гм!
Леді теж постояли, постояли, а потім матінка Мидоус як закричить:
- Так що ж це таке робиться!
А братик Кролик ще один раз глянув на воду й сказав:
- Леді й джентльмени! Ви отут можете голосити скільки душі завгодно, однак доти, поки ми не вивудимо місяць із ставка, не мабуть нам риби як своїх вух. Це вам і братик Черепаха підтвердить.
Стали усе навперебій допитуватися у братика Черепахи, як би їм витягтися місяць із ставка, але той порадив їм у всьому покладатися на братика Кролика. А Кролик прикрив отак ока, нібито обмірковуючи, який розв'язок прийняти, а потім сказав:
- Мабуть, найкраще буде збігати до дядечко Маку, побрати у нього невід і виловити їм місяць.
- Ось чудово, братик Кролик, що ти згадав про дядечко Маці! - закричав братик Черепаха. - Він адже близька рідня мені. Напевно дядечко Мак не відмовить нам у проханні.
Відправився братик Кролик за неводом, а братик Черепаха прийнявся тим часом пояснювати всім і кожному, начебто той, хто побачить місяць у воді й піймає її, разом з місяцем дістане із дна горщик із золотом. Ух, до чого обрадувалися отут братик Лисиць, братик Вовк і братик Ведмідь! Розв'язали вони, що, як тільки у них буде невід, усі вони підуть ловити місяць.
Вернувся Кролик з неводом і швидко зміркував, що до чого. Прикинувся він, начебто сам прагне лізти у ставок за місяцем. Скинув пальто, став навіть стягати жилет, але отут усі навколо зашуміли, закричали, почали вмовляти його не мочити ноги, прийнялися переконувати Кролика, що й самі впораються із цією справою. Братик Лисиць узявся за один кінець невода, братик Вовк - за інший, а братик Ведмідь рушив слідом за ними, щоб переносити невід через корчі й гострі камені.
Ось закинули вони невід, потягнули, але тільки місяць залишився на місці. Закинули ще раз - знову нічого. Закинули у третій - знову невдача. Розв'язали вони зайти у воду глибже.
Потрапила вода Лисові у вухо. Як почав він трясти головою! Вовкові теж потрапила у вухо вода, і цей затряс головою що було сили. Та Ведмедеві потрапила у вухо вода, і він теж став щосили трясти головою. Ось так усі троє трясли так мотали головами, а самі непомітно заходили у ставок усе далі й далі.
Зробив Лис ще шажок - і пішов з головою під воду. Вовк теж ступнув - і теж поринув у воду по верхівку. А слідом за ними й Ведмідь. Що отут піднялося! Вони так борсалися, що ледь усю воду із ставка не виплескали!
Вибралися вони абияк на берег - дівчинки так і пирснули зі сміху: зробилися всі троє брудніше бруди. А Кролик їм кричить:
- Мені здається, джентльмени, що вам слід швидше відправитися по будинках і переодягтися у що-небудь сухе. Може, іншим разом вам і повезе. Чув я, що місяць взагалі ловиться непогано, потрібно тільки насажувати на гачок роззяв начебто вас - те-те славна буде принада! Тоді вже напевно можна вивудити місяць, за це я ручаюся!
Що залишалося робити Лисові, Вовкові й Ведмедеві? Мокрі, втомлені й злі поплелися вони додому, а братик Кролик і братик Черепаха, задоволені тем, як вони обдурили простаків, відправилися у гості до матінки Мидоус і дівчинкам.