Зібралися одного разу папуга й черепашка каурі будувати собі будинок і посперечалися, чий будинок вийде краще.
Каурі будувала собі житло цілком з каурі, а папуга з пір'я, яке йому дозволили вискубати зі своїх хвостів кілька папуг. Коли обоє будинку були готові, каурі побачила, що у папуги житло вийшло гарніше. Тоді каурі скликала своїх друзів птахів і говорить їм:
- Давайте потягнемо у папуги будинок!
А у папуги не було друзів серед птахів: звідки йому знати про безчесну змову? До того ж він обіцяв папугам заплатити за вищипане пір'я, і тепер йому доводилося працювати особливо багато й ретельно. Відправився одного разу папуга по справах, а будинок сторожити залишив свою приятельку жабу.
Отут саме й надумали каурі потягти його будинок. Прийшли вони й птахів із собою не забули покликати.
Злякалася жаба, схопила флейту й давай у неї дути! Папуга почув - і бігцем додому! Підходить уводити, увести до ладу будинку й кричить:
- Тут я, тут я! Зараз усякого піймаю й розірву на частині! Та хвать першого, що попався.
На інший день каурі підбили яструби йти на розбій. Та знову жаба дала сигнал. Та знову папуга розправився з розбійником. На третій раз маленька пташка Арони викликалася йти красти будинок папуги. Говорять каурі:
- Куди тобі! Ти занадто мала!
- Варто мені тільки спробувати, і ви побачите! - наполегливо повторює Арони. Та ще просить дати їй із собою сім каурі.
Зайшла Арони на ринок, купила там усякої всячини, перцю побільше, і, зав'язавши усе у вузлик, направилася прямо до жаби, яка знову сторожила будинок друга свого - папуги.
- Чула я, що ти дуже вправна у грі на флейті. Дай-но мені глянути на неї, - попросила Арони, звертаючись до жаби.
Та, не чуючи підступу, простягнула їй флейту. Пташка вертить флейту, начебто розглядає, а сама накидала у трубу усе, що купила на ринку. Потім, повернувши жабі флейту, раптом прийнялася вхоплювати зручніше будинок папуги! Жаба скоріше за флейту, а флейта мовчить! Так Арони й удалося потягти житло папуги. Повернувся папуга додому, а будинку немає!
Пішов він тоді до каурі. У будинку каурі було цілих сім дверей, і сьома - залізна.
Прийнявся папуга довбати ці двері. Ось одну розбив дзьобом, іншу, третю, і так до сьомої. А сьома - залізна! - не піддається папузі, як він не намагається! Навіть дзьоб зігнувся! Ось чому у папуги дзьоб кривій.