У одного селянина було теля. Дуже любив він своє теляти й щоранку виводив його на луг, де росла соковита зелена травичка.
Але ось настала осінь, траву скосили, і теля почало худнути не щодня, а щогодини. Звик він до зеленої трави, а жовта солома була йому зовсім не за смаком.
Засумував селянин, не знає, що робити. Довідався про це один мудрець, прийшов до селянинові й сказав йому так:
- Почув я про твоє горе й прагну тобі допомогти. Давай мені сто рупій, і я зроблю так, що твоє теля стане їсти солому.
Погодився селянин, віддав мудрецеві сто рупій і прийнявся ворожити, що ж мудрець зробить?
А мудрець зробив ось що: пішов на базар, купив зелені окуляри й повернувся до селянинові.
- Ну, де твоє вперте теля, веди його сюди! Привів селянин теляти.
- А тепер неси солому!
Приніс селянин солому, поклав її перед телям.
- Не їсть? - запитав мудрець.
- Не їсть, - гірко зітхнув селянин.
Посміхнувся мудрець, дістав з кишені зелені окуляри й надяг їх теляті на очі. Жовта солома перетворилася у очах теляти у зелену травичку. Зрадів він і прийнявся жувати солому.