Морський рак і ворон

19-06-2016, 17:23 | Японські казки

За старих часів це було, у глибоку старовину.

Бродив із села у село один злиденний чернець. Зайшов він одного разу по дорозі у чайний будиночок. Їсть данго й чай попиває.

Поїв він, попив, а потім говорить:

- Господарка, прагнеш, я тобі намалюю картину? «Яку картину може намалювати цей шарпак?» — подумала господарка.

А чернець зняв з однієї ноги солом'яну сандалію, вмочив її у туш і сказав:

- Мабуть, так занятней малювати, чому кистю! - і накреслив на фусума великого ворона.

Пішов далі злиденний чернець. Стоїть на схилі гори інший чайний будиночок. Відпочив там чернець, випив чаю й говорить:

- Господарка, прагнеш, я тобі що-небудь намалюю? Зняв він сандалію з іншої ноги, вмочив у

Чорну туш і намалював на фусума морського раку.

Рак був зовсім як живою: він ворушив хвостом і клішнями.

Великий кількість людей приходило у чайний будиночок помилуватися на морського раку. Гроші так і посипалися у гаманець до господарки.

Пройшов час. По дорозі назад загорнув злиденний чернець у той чайний будиночок, де намалював він морського раку.

Стала господарка дякувати ченцеві:

- Ось спасибі вам! Прекрасного раку ви намалювали. Тільки боляче чорний. Зробіть його, будь ласка, яскраво-червоним!

- Що ж, ця справа простої! - відповів чернець і пофарбував рака у червоний колір.

«Ось добре - те, - з торжеством подумала господарка, - тепер я ще більше грошей зароблю».

Але червоний рак був мертвий. Не ворушив він більше ні хвостом, ні клішнями. Та ніхто вже не приходив на нього любуватися.

А злиденний чернець загорнув по шляху у той чайний будиночок, де він ворона намалював.

Господарка будинку зустріла його неласкаво, почала скаржитися:

- Забрьохав своїм вороном мої чисті фусума, украй зіпсував! Зітри свою картину, та й годі!

- Це справа простої, - посміхнувся чернець.- Тобі не подобається цей ворон? Зараз його не буде!

Дістав він через пазуху віяло, розкрив його й не скільки раз змахнув ним у повітрі...

Та раптом почулося: « Кра-Кра-Кра!» Ворон ожив, розправив крила й полетів.

Оніміла господарка від подиву, а жебрак чернець пішов далі своїм шляхом.

Зараз ви читаєте казку Морський рак і ворон