Їхали три молоді хлопці по ріці у легоньком стружці. У одного була звичка втирати під носом вказівним пальцем, у іншого — постійно зачісувати волосся рукою, а у третього почухувати боки.
Розговорилися вони між собою. Той, який утирав під носом пальцем, сказав:
- Братики! Не зле б нам відстати від своїх звичок!
Інші погодилися з ним.
Посиділи так якийсь час, а у кожного рука так і чешеться: у одного тягнеться до носа, у іншого — до голови, у третього до боків.
Отут побачили, що до них підпливає човен.
Перший хлопець кріпився, кріпився, та й сказав, підтираючи під носом:
- А воно наші-те їдуть, воно! Інший, зачісуючи волосся, крикнув:
- Сюди, наші! Сюди, наші!
А третій привскочил радісний і, почухуючи боку, сказав:
- Наші їдуть, скоро будуть!