Якось раз ішов мужик по лісу й раптом чує - на дереві у гнізді пташенята пищать. "Уже не напала чи на них яка-небудь тварина ненажерлива?" -подумав він і тикнув ціпком у гніздо, щоб злодія злякати. У ту ж мить із гнізда вислизнула змія, оповила ціпок і переповзла по ній на мужика. Здавила кільцем його шию й говорить: - Зараз

У хащі лісу стояв занедбаний млин. Віддавна ніхто на тому млині не жив і зерна не молов, тому що ходили слухи, начебто там водяться примари.

Одного разу циган добув десь мішок кукурудзи й став роздумувати, де б йому зерно змолоти, щоб ніхто не застав

У одному селі водилося з півдюжини курей, і знесли вони десяток яєць. А отут, як на гріх, одна жінка говорить:

- Дай-но я почастую наших курей зіллю, щоб краще неслися!

Набрала пригорщу солі й посипала курям. Кури наклювалися солі й у той же година передохли,

Зустріли якось лисиця й борсук на дорозі, і запитує лисиці:

- Куди шлях тримаєш, барсучище? Відповідає борсук:

- Так ось іду шукати собі у товариші мудреця - такого, щоб він розумною радою міг мене з будь-якого лиха виручити. Наприклад, про твою премудрість,

За давніх часів жили три брати, і була у них прекрасна кобила. Одного разу у братів викрали її. Виявили вони пропажу й стали ворожити, хто кобилу повів.

Старший брат, як самий розумний, говорить:

- Я вважаюся, що злодій був високого зросту. Середній

Жив одна людина по імені Мия, і був він непоправний брехун, так такий митецький, що, якби дня через два довелося йому почути від кого-небудь своя власна брехня, він би напевно прийняв його за чисту правду. Якось ранком устав Мия з постелі й згадав, що у кишені у нього ні гроша. Став він міркувати,

У багатого візира був єдиний син, юнак скромний і поведінки зразкового. Але ось одного разу старого візира вразила смертельна недуга. Нічого не поробиш - старість не радість. Розумів візир, що пробив його остання година, покликав до себе дружину й звернувся до неї з такими словами:

- Почуваю, мені вуж не піднятися з постелі. Ще небагато

Якось радився султан зі своїм великим візиром і задав йому таке питання:

- Скажи, чи їсти хто-небудь на світі багатше мене? Я даю кожному, хто приходить під мої вікна милостиню просити, золотий дукат!

- Є й багатше, - відповів великий візир. - Корольова англійська багатше тебе,