Жив у одному селі лікар по імені Пау-Ту.
Покликали його якось до хворого. Прийшов лікар, оглянув хворого й прописав ліки:
-Отут, - говорить, - одна частина гіркого й десять частин меду - ухвалюй акуратно, і ти неодмінно поправишся.
Хворий злякався, що ліки гіркі, і відмовився його пити. Тоді лікар розв'язав показати приклад:
- Ось як треба, ось як треба, - присуджував він і непомітно випив цілу пляшку.
Незабаром лікареві стало погано - усі усередині горіло. Він із труднощами піднявся зі стільця й відправився додому. Хворий ішов за ним слідом. Яке ж був подив хворого, коли у тій самій калюжі, де рятувалися від жари буйволи, він побачив лікаря.
Лікар же, углядівши хворого, став тикати собі у груди пальцем,
Присуджуючи:
- Тепер буде два небіжчики.