Жив колись давним-давно у одному селі запеклий картяр, і не було у нього ніяких турбот, крім гри у карти. Удома він зовсім не бував, дружину й дітей закинув. Тільки ось лихо - карти йому не приносили удачі, він раз у раз залишався у програші.
А треба сказати, картяр цей була людей марновірна. Тому, перш ніж узятися за гру, він ішов до розкидистого баньяну, щоб покласти квіти до підніжжя фігурки шанованого їм ната й запалити світабоник.
Одного разу розв'язав картяр спробувати щастя у сусідньому селі. Перед тем як пуститися у шлях, він, як звичайно, відправився поклонитися своєму нату.
- Про мій бог! - сказав картяр, простираючи руки до фігурки.- Допоможи, якщо можеш. А коли я виграю, обіцяю купити тобі нове одіяння.
- Відіграй, змело роби великі ставки, - почув він у відповідь. Картяр був у нестямі від радості. Та і як отут не радіти! Адже сам
Нат його благословив. Помчався картяр додому й продав човен так корову - усе батьківське надбання, отримане їм у спадщину, - і з вирученими грішми поспішив до своїх дружків.
Через три дні, програвшись дощенту, повернувся він додому, немов побитий собака. Дружина стала лаяти його на чому світло коштує. Та картяр знову відправився до свого нату. Прийшов він до баньяновому дереву, запалив світабоник, поклав квіти й довго молився, схиливши коліна, а потім сказав;- Мій бог! Я у всьому додержувався твоїм рад: і відіграв змело, і ставки робив великі, але, на жаль, знову програв.
- Не засмучуйся, - почув він у відповідь. - Якщо у тебе не залишилося грошей,
Продай землю. Відіграй змело, роби великі ставки, і цього разу ти обов'язково виграєш!
Продав картяр землю, згріб гроші у оберемок і знову відправився відіграти. Як і у перший раз, він програв усе до останнього пья. Убитий горем, поплівся картяр до нату. Як і минулого разу, запалив він світабоник, поклав квіти до ніг фігурки, шанобливо помолився й мовив:
- Мій бог! Я виконав усі твої наставляння, і знову мене осяглася невдача. Допоможи мені! Коли щастя мені посміхнеться, обіцяю я побудувати тобі нову обитель.
Та цього разу почув він усі той же відповідь:
- Ти неодмінно виграєш! Головне - захопи побільше грошей і не сумуй. Цього разу виграш тобі забезпечений. Тільки не упусти можливості. Сьогодні саме дуже сприятливий для цього день.
Піднісся духом картяр і направився додому за грішми. Обшукав ой усі закутки, але знайшов лише двадцять п'ять пья, які дружина сховала за фігуркою домашнього ната. Ніде було йому випросити грошей у борг, і він став умовляти дружину, щоб вона погодилася продати будинок. Обурилася дружина:
- А куди ж нам з дітьми подітися?
- Поживи поки у своєї матері. Сьогодні я напевно виграю, і тоді ми купимо новий будинок, краще цього.
Довго сперечалися чоловік з дружиною, нарешті дружина поступилася. Робити нема чого, зібрала вона жалюгідні свої пожитки так відправилася з дітьми до матері. А картяр продав будинок і, набивши кишені грішми, знову зрадився улюбленому заняттю. Уже отут він як випливає труснув калиткою. Спочатку справи у нього йшли добре, він відіграв човен і корову, потім - землю. Залишилося відіграти тільки будинок.
Але отут картяра знову осяглася невдача. Та яка! Повернувся він у рідне село без єдиного пья. Тепер у нього не було свого будинку, і довелося йому йти до тещі. А яке життя у тещі? Поневірявся він, поневірявся й відправився куди ока дивляться. Він і не помітив, як ноги самі привели його до баньяновому
Дереву.
Картяр старанно запалив світабоник, поклав квіти до ніг фігурки ната, схилився у глибокому уклоні й запричитав:
- Ти навіщо, бог, даремно мене обнадіяв, навіщо пообіцяв мені удачу. Та отут він почув усі той же голос:
- Постарайся дістати побільше грошей, відіграй змело! Роби великі ставки.
- Де ж мені тепер роздобути грошей, - з гіркотою відповів йому картяр.-Я продав усе, що у мене було. Тепер у мене й будинку-те свого немає. Почувши це визнання, нат покинув нішу й пустився у танок.
- Виходить, у тебе теж немає будинку? Виходить, ти бездомний, як і я? На мене схожий! На мене схожий! Я адже теж усе продув у карти, навіть свою нішу! Та довелося мені тимчасово поселитися у ніші іншого ната, Я нат - заступник картярів!