Багато років тому була у одному місті пагода, що славився своєї чудотворної силою на всю округу.
У підніжжя цієї пагоди перебував колодязь, а у колодязі тому поселилася величезна змія, яка захищала людям гарним і жорстоко карала поганих.
У невеликий деревеньке неподалік від пагоди жили дроворуб із дружиною.
Багато чули вони про чудотворну силу пагоди, однак їм самим ще жодного разу не довелося там побувати. Одного разу дружина й говорить чоловікові:
- До Пхоу До, ми тільки тем і займаємося, що трудимося так трудимося. Так більше тривати не може! Пора нам і про душ подбати. Ми ще не зробили нічого гарного, і доля постійно обходить нас своєю милістю. Підемо-но краще у знамениту пагоду, віддамо шану Будді. Це буде нам і приємно й корисно.
- У чи своєму ти розумі, Ма Їй Кхин! - викликнув чоловік.- чи Мислиме це? У нас немає ніяких заощаджень, що заробимо, то й проїдаємо! Як можемо ми брссить своя справа? Однак мені дуже неприємно служити перешкодою твоєму
Задуму! Знаєш що? Ти ступай одна, а вуж я помолюся наступного разу. А поки ти ходиш, я буду працювати за двоє - за тебе й за себе.
Поворчав небагато, дружина погодилася. Піднявшись наступного дня ні світло ні зоря, приготувала вона їду, зібрала усе необхідне й відправилася у шлях.
А був у ту пору как. раз день поста, і навколо пагоди юрбилося безліч парафіян. Інші підходили уводити, увести до ладу настоятелеві монастиря сповідатися, інші збиралися невеликими групами й щось жваве обговорювали. Однак багато парафіян, бродячи у повній самітності, зосереджено перебирали чіткі, нашіптуючи при цьому молитви. Приголомшена всім побаченим, Ма Їй Кхин теж побрала чіткі й наблизилася до статуї Будди.
- Тіточка, - звернулася вона до поруч жінки похилого віку, що стояв, - розкажи мені, будь ласка, як треба перебирати чіткі.
Навіть не дослухавши питання Ма Їй Кхин, жінка недбало відповіла:
- Так дуже просто. Говори: їду-приїду. Ось тобі й уся премудрість! Ма Їй Кхин прийняла її слова за істину й, примостившись у підніжжя статуї, стала перебирати чіткі, старанно нашіптуючи " їжу-приїду". Так просиділа вона до пізнього вечора, спрямувавши всі свої думки до Будди й нескінченно повторюючи єдину відому їй. молитву.
"Яка жалюгідна й забита жінка, - подумала змія, - вона зовсім
Неписьменна, тому й повторює такі безглузді слова. Однак відразу мабуть, вона жінка гарна, почитає Будду. Треба їй допомогти".
Та змія обдарила жінку безліччю дорогоцінних перлин. Радісна повернулася Ма Їй Кхин додому й розповіла чоловікові про усе, що з нею приключилося. Частина перлів чоловік і дружина продали, а частина розв'язали віддати у дарунок пагоді. На церемонії підношення була присутня й та жінка, яка навчила Ма Їй Кхин нашіптувати " їжу-приїду". Ма Їй Кхин кинулася її дякувати:
Але ж це ви допомогли мені розбагатіти, - сказала вона. Ви навчили мене перебирати чіткі, а коли я виголошувала вашу молитву " їду-приїду", приползла змія й обдарила мене безліччю перлів.
Завидно стало той жінці, і, побравши чіткі, вона наступного дня відправилася у пагоду. Перебираючи чіткі, що обуреваемая нетерпінням, жінка голосом голосним і різким затараторила: " їду-приїду, їду-приїду". Вона сподівалася, що змія оцінить її запопадливість і, як і Ма Їй Кхин, обдарить перлами. Однак мудра змія розгадала її хитрий задум. Набридло їй слухати крики недбайливої парафіянки, і, наблизившись до неї, змія засичала:
- Убирайся звідси негайно, а то я тебе вб'ю.
Із криком " їду-приїду" жінка із усіх ніг бро-силась бігти ладь.