Жарту й витівки Насреддина набридли аульским багатіям, і вони розв'язали погубити його. Пішли вони до кадию й говорять:
- Життя нам немає від Насреддина. Та й тобі, напевно, чимало дістається від зухвалого богохульника. Навчи нас, як позбутися його.
- Добре, - погодився кадий.- Нехай усі правовірні у п'ятницю прийдуть у мечеть із курячими яйцями. Я скажу, що дійсні мусульмани повинні знести по курячому яйцю.
У Насреддина яйця не виявиться, ми його оголосимо гяуром і вб'ємо.
У п'ятницю, коли всі віруючі зібралися у мечеть, кадий, приступаючи до молитви, попередив:
- Про правовірні! Після цієї молитви дійсні сини аллаха повинні знести по курячому яйцю.
Закінчивши молитву, кадий; а слідом за ним і інші аульчане показали затиснуті у кулаку яйця.
Молла Насреддин миттю піднявся на михраб і закричав: « Кука-Ріку!».
- Що ти робиш, гяур! - запитали його.
- Як можуть стільки курей обійтися без півня!-викликнув Насреддин.
А Насреддин відправився до кадию, витягся туго набитий ганчір'ям і каменями гаманець і попросив:
- Вияви мені, кадий, одну послугу — прийми на зберігання ці гроші.
« ПРО, так отут не менше ста туманів!» — подумав кадий і негайно погодився.
У цей час увійшов молодий горець і попросив кадия повернути десять туманів.
«Краще повернути малий борг, а то Насреддин, чого доброго, злякається», - подумав кадий і повернув борг.
- А тепер ми можемо йти, дружок, - сказав Насреддин.