Жили-Минулого два злодії: один молодий, іншої старше, раз відправилися вони побродити по світлі. На першому ж привалі виявилося, що у обох у числі інших припасів було по половинці чурека із запеченими яйцями.
- Цей чурек спекла мені моя коханка, - зізнався молодший злодій.
- А мені — моя! - викликнув старший.
Але коли шматки склали, обидві половинки зійшлися. Та зрозуміли злодії, що у них була одна коханка на двоє.
- Як же нам бути? - сказав молодший злодій.- Адже коханку не розділиш як чурек!
- Нехай вона дістанеться самому спритному з нас, - запропонував старший, і молодший погодився.
Після трапези вони помітили на дереві пташине гніздо.
- Я зможу непомітно для птаха викрасти яйце, - сказав старший злодій і поліз на дерево.
А молодший у цей час непомітно зняв з нього штани.
- Хто з нас ловче? - запитав старший злодій, коли зліз дерева й показав приятелеві яйце.
- Звичайно, ти! - засміявся молодший і показав штани.
- Цього разу виграв ти, - зізнався старший, - але усе ще спереду!
Незабаром вони добралися до великого міста й покрокували до ханського палацу. Молодший злодій убив воротаря, відрізав йому голову й рушив у внутрішні Спокої. Старший ішов слідом. Раптом на них кинувся лев. Молодший сунув голову мерця у левину пащу й ударом кинджала прикінчив звіра. Потім злодії ввійшли у кухню, розпалили вогнище й поклали на нього разделанную баранячу тушу, яка висіла на стіні.
- Ти стеж за вогнем, я скоро повернуся, - сказав молодший злодій і ввійшов у ханську опочивальню.
Тут він задушив ханського розповідача казок і ліг на його постіль. Незабаром прийшов хан і теж улігся.
- Агов, розповідач казок! Мені щось не спиться. Розкажи яку-небудь казку, - зажадав він.
- Слухай же, хан. Казка буде особливо цікавої, - відповів злодій і почав розповідати усе, що трапилося з ним і з його товаришем з тих пір, як вони покинули рідне місто. Злодій закінчив казку словами: «ранком злодії благополучно вийшли з палацу» — і запитав хана:
- Хто з них ловче?
- Звичайно, молодший, - відповів хан і заснув.
- Ти чув, що сказав хан? - голосно, щоб чув старший злодій, закричав молодший.- Він справедливо розсудив нас.
Та старший визнав себе переможеним. Потім злодії покуштували м'яса ханського баранчика й розійшлися: молодший — у рідне місто, щоб одружитися на коханці, а старший — шукати собі щастя у іншому місці,