Старовину скажу старожитню,
Старожитню, небувалу;
Старого зв'яжу зі старухою,
Зі старухою з кособрюхою.
Те вам не чудо, не дивина,
Я бачив чуда чудніше того:
Середи моря клуня горить,
По чисту полю корабель біжить!
Те вам не чудо, не дивина,
Ще ось вам чудо чудніше того:
Уже як кутюшка бичка народила,
Поросеночек яєчко зніс!
Це вам не чудо, не дивина,
Я бачив чуда чудніше того:
Мужики на вулиці заезки б'ють,
Заезки б'ють, вони риб ловлять!
Те вам не чудо, не дивина,
Я бачив чуда чудніше того:
По піднебессю ведмідь летить,
Вушками, лапками помахує,
Сірим хвостиком поправливает;
На дубі кобила білку злаяла,
У стійлі сука у запряжу коштує,
У осічу вівця гніздо звила!
Та тому чуду не дивуйтеся:
З гори корова на лижах котиться,
Расширя ноги, ока випуча!
Та те не чудо, не дивина,
Я бачив чуда чудніше того:
Син на матері снопи возив,
Молода дружина у пристяжи була;
Син матінку припонюживал,
Молоду дружину призадерживал!
Я ще бачив чудо-дивину:
Б'ється невістка зі свекровкою,
Більшим боєм б'ються — колотівками,
Ложками стріляли у чисто поле;
Устрелили татарина мертвого,
Каптан з нього зняли рогозяний,
Опоясочку з нього зняли личану,
Чоботи з нього зняли берестяні.
Хто багатий так скупий: пива не варить,
Нас, парубків, не годує, не напуває,
Тому дасть бог кошечье вздиханье,
Собаче взриданье.
Небагатому, так тороватому,
Хто пиво варить, нас, парубків, напуває,
Дасть бог на поле приплід,
На гумне примолот.
У діжі спорину,
На столі сдвижину.
З пива з того приупился мужик,
Приупившись, сам на сараї лежить,
У рота кроха — півтора ковпака...