Жили-Минулого дід так баба. Вони пішли за грибами у ліс і знайшли уточку. А та уточка була крива. Вони її побрали й принесли додому..
Назавтра встали й знову пішли за грибами, а їй зробили утечье гніздечко з пір'я.
Вони пішли, а уточка обернулася дівчиною, хату вимила, води наносила й пирогів спекла.
Дід і баба прийшли й запитують:
- Хто це у нас так усе прибрав? А сусіди їм говорять:
- У вас отут кривенька дівчина воду носила.
Ось дід і баба й назавтра пішли та й сховалися у прикомірок. Уточка обернулася дівчиною й пішла за водою. А дід так баба вискочили так її перинки й кинули у піч. Перинки всі й згоріли.
Отут прийшла дівчина й заплакала. Стала просити у діда, у баби золоту прялочку. Села на ґаночок і пряде куделю. Отут летить череда гусаків-лебедів. Вона й говорить:
- Гусаки мої люб'язні, дайте мені по перинці. А ті говорять:
- Інші летять, ті дадуть. Знову летить череда гусаків-лебедів.
- Гусаки мої люб'язні, дайте мені по перинці.
- Інші летять, ті дадуть.
Отут летить самотній гусак, він і кинув їй перинки. Стала вона знову уточкой і полетіла.
Поплакали дід з бабою, так нічого не виплакали.