Жив у селі Тутван один піп. За усе його життя ніхто від нього добра не бачив.
Але ось настав його смертна година, і написав піп заповіт:
Нехай мене після смерті повісять.
Умер піп. Виконали односільчани його останню волю, А отут солдати наскочили. Бачать — піп висить.
- За що ви його повісили?
- Він сам заповів, — відповіли селяни. Не повірили солдати людям і вирізали всі село. З тих пір і говорять у народі: Зробив, як піп з Тутвана: сам здох і народ загубив.