- Далі
- Проглядів: 178
- 8-08-2016, 14:32
Неподалік від Західних воріт столиці Китаю Пекіна тече прозора ріка Чанхе. Через неї перекинуть кам'яний міст, що з'єднує дві більші дороги -Північну й Південну. Старі люди називають цей міст Гао Лян цяо - Міст Гао Ляна. Ось що розповідає прадавня легенда.
Це трапилося за давніх часів, у той рік, колиЖила давним-давно у Китаї дівчина по прозванню Чжу Ін-тань. Була вона пригожа й розумна — не тільки драконів чудово малювала й вишивала феніксів, знала ще ієрогліфи й стародавні книги могла читати.
Задумала Ін-тань у місто Ханчжоу піти до знаменитого вчителя, мудрості у нього повчитися. Але як підеш,Колись у маленькому сільці Уцзячжуан жив старий Лао Чи зі своєю бабою. Не багато жили й не бідно. Навіть рис зрідка їли. Одне у них лихо — немає так немає дітей, а дуже їм хотілося чадо своє мати.
Говорить якось увечері Лао Чи дружині:
- Ех, баба, нам би з тобоюСіл одного разу Бао-Гун у паланкін, відправився до суду справи вершити. Їде він по вулиці, дивиться: сидить на кам'яній плиті хлопчик, плита стара, аж почорніла, сидить і гірко плаче. А поруч із ним коштує плетений кошик бамбуковий.
Наказав Бао-Гун носіям зупинитися, підкликав хлопчика й запитує:
- Хто тебеВан Сюе-Цинь був працьовитим селянином. Цілий рік, встаючи ледве світло, трудився він на своєму полі. Сусіди скопували землю по одному разу, а він - по два, а то й по три. Та хоча поле його було невелике, воно абияк годувало хазяїна.
Але сини Ван Сюе-Циня