Колись давним-давно стояла на стику Верхньої й Нижньої Бірми неподалік від сільського цвинтаря стара бамбукова хатина. Та жили у тій хатині чернець так служка.
Чернець ретельно вивчав заповіді, і це заняття віднімало у нього так багато часу, що нічим іншим він займатися не встигав. А милостиня за нього збирав служка. Жителі села були досить незадоволені тим, що чернець ніколи не виголошував проповідей, і розв'язали покарати його за це. Пішов одного разу служка у село за милостинею, а повернувся звідти ні із чим.
Однак чернець був Настільки поглинений своїми заповідями, що не звернув на це ні найменшої уваги.
Одного разу побачив чернець дивний сон: приснилося йому, начебто якщо скласти два бамбукові підношення так прилаштувати до них крила, то на них можна буде літати по повітрю. Та ще приснилося йому, начебто будь-яку хворобу можна вилікувати калом комах.
Повідав чернець про ці сни служці, а той з радощів викликнув:
- Нарешті й нам повезло!
- У чому повезло? - здивувався чернець.
Але хитромудрий служка нічого не відповів і у ту ж мить прийнялася за справу. Він став зіскрібати зі стін хатини кал комах, а потім, коли набралося калу досить багато, розклав його по пляшках, налив води, а у деякі пляшки додав ще й фарби й нарешті на кожну з них наклеїв етикетку з назвою ліків.
Прийшов одного разу служка у село за милостинею й став розхвалювати свого ченця, що, мол, той має даром зціляти від будь-якої хвороби.
Саме у ту пору у одному будинку вмирав від тяжкої недуги людей. Народу зібралося сила-силенна. Сільський лікар безпомічно розлучав руками, і порятунку було чекати нівідкіля.
Раптом пролунав голос служки:
- Наш чернець неабияк превстигнув у лікуванні різних хвороб. Сходите до нього, попросите гарненько, і він дасть вам ліки, від яких хворий відразу ж поправиться.
Спочатку ніхто не звернув уваги на його балаканину, але потім один з тих, хто стояв неподалік від хворого й чия особа була особливо скорботною, почув нарешті словам служки:
- Ти говориш, твій чернець може допомогти? Маун Каїн! Сходь-но до ченця так принеси ліків.
Пішов Маун Каїн до ченця. Повідав йому про стан хворого, а чернець і запитує:
- Маун Каїн, хто лікував хворого?
- Лікував його настоятель північного монастиря У Бо Та. Лікував настоятель східного монастиря У Таячи. Лікували й інші, так усе безглуздо. Може бути, у вас що-небудь вийде?
Дав чернець Маун Каїнові три пляшки. ліків і пояснив, як з ними управлятися. По дорозі назад Маун Каїн зустрів настоятеля монастиря У Бо
Та.
- Ти звідки йдеш? - запитав настоятель.
- Так ось ходив до ченця за новими ліками, - відповів збентежений Маун Каїн.
- Уж якщо я не вилікував хворого, те сам Тиджамин його не вилікує! - сказав У Бо Та. Однак Маун Каїн зробив вигляд, начебто не чує докору, і пішов далі.
Приніс Маун Каїн ліки, сталі напувати ним хворого, і до ранку хворому Полегшало. А через кілька днів хворої й зовсім видужав.
Незабаром слава про чудодійні ліки облетіла всю округу. Хворі валом повалили до монаха-лікаря. Колись занедбаний монастир тепер завжди був повний народу. Сюди приходили цілими сім'ями. А чернець зі служкою вже не випробовували голоду - монастирський двір став малий для підношень.
Зате справ у служки поприбавилось. Він буквально з ніг збивався: вуж дуже багато було потрібно парафіянам ліків.
Одного разу прославлений монастир відвідав чернець У Бо Та. Він праг испробовать свою чаклунську силу й наслати на монастир парфумів так примари. Але чернець і служка всю ніч безперервно читали молитви, і нечиста сила злякалася.
Наступного дня ввечеру служка зварив тхаме-не. Він розстелив лонджу, змазав її тхамене й приліпив до неї пухнув з подушки. Облачившись потім у це дивне одіяння, він відправився у монастир У Бо Та. Той, углядівши чудовиська, що наближається, у страху став читати усе -відомі йому молитви, однак жодна, з них йому не допомогла. Чудовисько змело наблизилося до У Бо Та й почастувало його соковитим ляпасом. "Видне, я справді никудишний", - розсудив У Бо Та, потираючи щоку.