Жив-Був старий. Від покійної дружини у нього залишився плішивий син, а потім батько одружився на молодій сусідці.
Чи Багато, чи мало пройшло часу, але трапилося так, що молодий дружині сподобався один чоловік і став її коханцем. Щодня, коли чоловік ішов працювати у поле, дружина готовила самі смачні блюда й пригощала коханця. А бідний старий змушений був задовольняти сухим чуреком, сиром і кислим молоком.
Так було, поки не підріс плішивий син.
Одного разу, коли батько пішов у поле, син сидів на даху й раптом побачив, що у будинок крадькома входить незнайомий чоловік. «Хто ж це може бути?» — подумав плішивий і прабонул вухом до грубної труби. Уводити, увести до ладу нього донісся веселий сміх і запах смаженого м'яса. Та син почув слова коханця:
- Я піду зараз у поле, а ти приходь слідом. У мене два бики: один — червоний, а іншої — червоний з білими плямами. Їх можна помітити бачили.
Коли він пішов, плішивий побіг до батька у поле. У них було два червоні бики. Син побрав кисле молоко й на одному з биків вивів білі плями.
Незабаром вони побачили, що до них іде виряджена жінка з більшим вузликом. Коли вона підійшла ближче, батько з подивом викликнув:
- Що це ти, дружина, так разоделась і що ти несеш у вузлику?
- Що може бути тут крім їжі для вас, - сказала дружина й почала розв'язувати вузлик.
Здивувався чоловік стравам, які принесла йому дружина, але поїв з більшим задоволенням.
На другий день батько пішов косити сіно, а плішивий син знову заліз на дах.
Та знову прийшов коханець, а плішивий підслухав його слова:
- Сьогодні всі аульчане пішли косити сіно. Моя ділянка ти легко знайдеш. Яблучна шкірка вкаже тобі дорогу.
Коханець вийшов, а плішивий відправився вслід, підібрав усю шкірку й розкидав її по дорозі до батьківської косовиці.
Ще пущі здивувався старий, коли знову побачив дружину з більшим вузлом.
- Що це трапилося з тобою, дружина? - здивувався він.- Ти розв'язала зовсім розпестити нас.
- А кого ж мені балувати, крім коханого чоловіка, - відповіла дружина й почала розв'язувати вузол.
Батько й син щільно поїли, а дружина не побрала у рота ні шматочка. На третій день плішивий син знову став підслухувати й зрозумів, що його батька прагнуть погубити.
- Я піду завтра ж у сусідній аул до мулли й запитаю у нього ради, як позбутися старого, - сказала дружина. Коханець погодився.
На інший день рано ранком плішивий побіг у сусідній аул до мулли й сказав:
- Про ушанований мулла! Ось тобі три тумани й за це зроби мені невелику послугу.
- Охоче виявлю, синок, - сказав обрадуваний мулла й приготувався слухати.
- Дозволь мені на одну година надягти твій одяг.
Мулла не побачив у цьому нічого поганого й віддав плішивому свою чалму, халат і посохнув.
Незабаром з'явилася дружина узденя й у сльозах почала благати муллу допомогти їй позбутися старого чоловіка.
- Ось що, дорога, - сказав мулла.- Як тільки ти прийдеш додому, заріж найбільшого бика й м'ясом його нагодуй чоловіка й сина. Стануть вони доїдати останній шматок і впадуть мертвими.
Обрадувалася красуня, сунула муллі три тумани й скоріше пішла додому.
Коли уздень повернувся додому, він побачив зарізаного бика й киплячий казан, повний м'яса.
- Що ти наробила, дурна жінка? Навіщо зарізала нашого кращого бика? - викликнув старий.
- Сам ти дурень, - відповіла дружина.- Подивися, як ти схуд. Та й син гарний — одні кості так шкіра! Ось я й прагну небагато підгодувати вас.
Старий заспокоївся й вшановував хвалу аллахові за те, що він дав йому таку турботливу дружину.
А дружина стала дивно ласкавої й щодня пригощала чоловіка самими ласими шматками. Нарешті вона поклала у казан залишки м'яса й пішла за коханцем, щоб потім з його допомогою сховати трупи.
- Батько! Поки не запитуй мене ні про що, але прошу тебе, послухайся мене, - прошептав син.- Коли проковтнеш останній шматок м'яса, прикинься мертвим.
Незабаром дружина повернулася. А коли були з'їдені останні шматки, батько й син із криками впали на підлогу.
- Входь, входь скоріше, - закричала жінка й удвох з коханцем затягла трупи під тахту.
Потім вона поставила на вогонь масло, щоб приготувати халву. Коли масло у казані закипіло, син крикнув: «Тримай злодіїв!», вискочив з-під тахти й облив киплячим маслом коханця й мачуху. Ті кинулися бігти й, говорять, дотепер ще біжать. Ну а наш молодець? Він позбувся парши й прослил самим розумним хлопцем у аулі.