Одного разу люди зібралися, щоб викликати дощ. Мулла призвав їх зробити приношення на користь бідних. Почува це дружина мулли, спекла багато хлібів, приготувала рясне частування й усе роздала біднякам. Коли мулла повернувся додому, вона запропонувала йому залишки.
Мулла запитав дружину:
- Від кого ти одержала такий смачний хліб і халву?-
- По твоєму закликові я сама приготувала частування, роздала нужденним, а це — залишки, - відповіла дружина.
Тоді мулла став її бити й присуджувати:
- Не потім я призиваю парод до приношень, щоб ми готовили, а інші ялини, але для того, щоб інші готовили, а ми їли!
- Ти, здається, забув вимовити священну молитву. Відомо, що всякий шматок застряє у горлі без «бисмилла».
Гість помолився, але так і не зміг здолати тарілку. Через якийсь час гергебилец потрапив у Цудахар. Хазяїн зарізав баранчика й приготував відмінний хинкал з м'ясом. Гергебилец із задоволенням з'їв три тарілки.
- Не чи правда, - помітив цудахарец, - що гарячий хинкал гарний і без «бисмилла»?