Одного разу олень захотів пити. Він спустився до джерела, щоб напитися. У воді він побачив своє відбиття. Дуже його засмутило, що у нього такі худі й некрасиві ноги, але зате дуже зрадів тому, що у нього більші й гіллясті роги.
Раптово на оленя напали мисливці. Він кинувся бігти. Поки олень мчався по рівному полю, мисливці не могли наздогнати його. Однак, згорнувши у лісову хащу, він заплутався рогами у густих галузях дерев. Мисливці наздогнали оленя й убили його.
Умираючи, він сказав: " ПРО, горі мені, дурному! Я журився, що у мене худі й некрасиві ноги, а вони зберігали мені життя. Рога ж, якими я так пишався, погубили мене".
Ця історія вчить нас, що гідно похвали не те, що видасться гарним, а то, що виручає нас у важку хвилину життя.