У хазяїна були осів і кінь. Доля їх була неоднакова. Кінь стояв у стійлі без справи, її добре годували, прикрашали гриву, щодня купали. Осів же знемагав від непосабоної роботи, тягав вантажі від зорі до зорі, але про нього хазяїн майже не опікувався.
Однак часи міняються. Трапилася війна, і хазяїн поїхав верхи на коні воювати. У бої кінь упав.
Почувши про цей, осел сказав "Я завжди заздрив коневі, але ж моя доля зложилася счастливее".
Щастя й благополуччя інших знатних примарне. У дійсності проста людина буває часом счастливее їх.