Одного разу скляр сказав божевільному:
- Усі божевільні б'ють скла, а ти чомусь лінуєшся й сидиш без справи. Іди й ти бити скла. Ти мені цим дуже допоможеш: у мене буде більше роботи.
Божевільний послухався. Він побіг до будинку скляра й, весело пританцьовуючи, доти шпурляв камені, поки у вікнах не залишилося жодного скла.
Коли скляр повернувся додому й побачив це, він накинувся на божевільного з кулаками.
- Чому ти на мене гніваєшся? - запитав божевільний.- Адже ти ж сам сказав мені: "Іди й бей скла".
- Але я ж велів тобі бити скла у інших будинках, щоб у мене було більше роботи! - у розпачі викликнув скляр.
- Якби я розбив скла не у твоєму будинку, - заперечив божевільний, - те хазяї могли б запросити іншого скляра. А вуж отут-те я спокійний: ти нікого не будеш кликати й зробиш цю роботу сам.