Одного разу зібралися зайці й стали нарікати на свою долю. " Як ми слабкі й незначні!" - говорили вони.
Та розв'язали зайці з горя утопитися. Поскакали вони до моря й помітили жаб, що стрибали у самого берега. Коли зайці побачили, що жаби ще більш слабкі й незначні, вони піднеслися духом: виходить, є на світі істоти, яким живеться ще горше. Та перестали зайці помишлять про смерть.
Та ти, син мій, потрапивши у скрутний стан і зневірившись, помни про людей, які бідують більше твого.