Якось раз побачив перехожий у узбіччя хлопчика. Той плакав гіркими сльозами.
- Що ти плачеш, хлопчик?- запитав жий.- Хто тебе скривдив?. дороги прохо - Ніхто мене не скривдив. Я йшов по дорозі й втратив єдину ганну, що була у мене.
- Ну, це не така вуж більше лихо! - засміявся перехожий.- На тобі іншу ганну й утри сльози.
Із цими словами він простягнув дитині монету й пішов далі. Зробив він кілька кроків, обернувся й бачить: хлопчик сидить усі там же й заливається сльозами пущі колишнього. Повернувся перехожий, підійшов до дитини:
- Що з тобою, дитя? Адже у тебе уже є ганна! Схлипнувши, хлопчик відповів:
- А якби я не втратив ту, так у мене б тепер було дві ганни!