Їде дорогою горшечник; назустріч йому перехожий: «Найми, — говорить, — мене у працівники!» — «Так чи вмієш ти горщики робити?» — «Ще як умію-те!» Ось порядилися, ударили по руках і поїхали разом. Приїжджають додому, працівник і говорить: «Ну, хазяїн, приготуй сорок возів глини, завтра я за роботу приймуся!» Хазяїн приготував сорок возів глини: а працівник-те був — сам нечистий, і карає він горшечнику: «Я стану ночами працювати, а ти до мене у сарай не ходи!» — «Тому так?» — «Ну так уже так! Прийдеш — лиха наживеш!» Настала темна ніч; саме о дванадцятій годині закричав нечистий голосним голосом, і зібралося до нього чертенят сила-силенна, почали горщики ліпити, пішов грім, стукіт, регіт по всьому двору. Хазяїн не витерпів: «Дай піду — подивлюся!» Приходить до сараю, заглянув у щілинку — сидять чорти навпочіпках так горщики ліплять; тільки один кульгавий не працює, по сторонах дивиться, побачив хазяїна, схопив кому глини так як пустить — і потрапив йому прямо у око! Окривел хазяїн на один око й повернулося у хату, а у сараї-те гамір так регіт пущі колишнього!
Ранком говорить працівник: «Агов, хазяїн! Ступай горщики вважати, скільки за одну ніч напрацьоване». Хазяїн порахував — сорок тисяч напрацьоване. «Ну, тепер готов мені десять саджений дров; у цю ніч стану обпалювати горщики». Рівно опівночі знову закричав нечистий голосним голосом; збіглися до нього із усіх кінців чертенята, перебили всі горщики, залишали черепье у піч і давай обпалювати. А хазяїн захрестив щілинку й дивиться. «Ну, — думає, — пропала робота!» На інший день кличе його працівник: «Подивися, чи добре зробив?» Хазяїн приходить дивитися — усі сорок тисяч горщиків коштують цілі, один одного краще! На третю ніч скликав нечистий чертенят, розфарбував горщики різними квітами й усе до останнього на один віз уклал.
Дочекався хазяїн базарного дня й повіз горщики у місто на продаж; а нечистий наказав своїм чертенятам бігати по всіх будинках, по всіх вулицях так народ скликати — горщики купувати. Зараз повалив народ на базар: обступили з усіх боків горшечника й у півгодини весь товар розібрали. Приїхав мужик додому й повний мішок грошей привіз. «Ну, — говорить йому нечистий, — давай бариші ділити». Поділили навпіл. Чорт побрав свою частину, розпрощався з хазяїном і пропав. Через тиждень поїхав мужик з горщиками у місто; скільки не стояв він на базарі, ніхто не купує; усе обходять його повз, та ще всіляко лають: «Знаємо ми твої горщики, старий хрін! На вид казисти, а наллєш води — зараз і розваляться! Ні, брат, тепер не надуєш». Перестали брати у нього горщики; зовсім збіднював мужик, запив з горя й став по шинках валятися.