Дикий осел дивився звисока на свого домашнього побратима й усіляко лаяв його за підневільний спосіб життя, який той вів.
"Я син волі, - похвалявся він, - увесь день броджу по горах і поїдаю нескінченну кількість свіжих зелених втеч. Своя їжу добуваю без праці, мені невідома утома. Тебе ж цілий день нагороджують побоями".
Тільки він скінчив говорити, як звідки не візьмися - лев. До домашнього осла хижак не підійшов, тому що поруч стояв його хазяїн, а дикого осла він розтерзав на місці.
Мораль цієї байки ясна: не заносься й не будь безтурботний, а якщо ти багатий і знатний, не дорікай і не ображай бідняка.