Один з іранських шахів був таким товстим і важким, що це, як говорять, було на шкоду його здоров'ю. Він зібрав усіх лікарів і зажадав, щоб вони його вилікували. Але що ті не робили, шах продовжував товстіти.
Та ось одного разу прийшов до нього один розумний лікар.
- Я тебе вилечу, про шах, - сказав він. - Але дай мені три дні строку, щоб подумати, які ліки вибрати.
Коли пройшло три дні, лікар сказав:
- Про шах! Я вивчив твою долю й установив, що тобі залишилося жити всього лише сорок днів. Якщо ти мені не віриш, уклади мене у темницю й помстися мені.
Шах наказав посадити лікаря у у'язницю, а сам, охоплений тужливими думами про близьку смерть, відмовився від розваг і верхівкової їзди. Турбота й смуток опанували ім. Шах став уникати людей. З кожним днем збільшувалася його туга, і він худнув.
Коли ж пройшло сорок днів, він наказав привести з у'язниці лікаря й запитав його, чому він, шах, ще живий.
- Про шах! - відповів лікар.- Я пішов на хитрість, щоб змусити тебе схуднути. Інших корисних для тебе ліки я не знайшов.
Та шах щедро віддячив його. його, і старий розповів усі як було. Суддя відібрав у Хабби динари й віддав їх Мугаффалю, а Хаббу покарав.