Жили-Минулого два брати: один багатий, інший бідний. Багатий брат свиней купував, свининою торгував, возив у Москву й більші бариші одержував. Довелося раз — повіз свинину, і дарма не беруть. Привіз її всю назад. У багатого брата було три сини. Приїхав він з Москви, діти запитують: «Що, як, панотець, справи-те?» — «Свинина, - говорить, - нині, робята, дарма!»
А цього торговця-м'ясника сам цар знав. Ось ранком бідний брат приходить до багатого й запитує його: «Що чутно у Москві?» — «Нічого не чути», - сердито таке йому брат відповідає. «А почім, брат, свинина?» — «Свинина дарма».- «А що ж у Москві дорого?» Та сказав брат йому насмех: «Елеви шишки у Москві боляче дорогі!»
Бідний брат приходить додому й говорить господарці своєї: «Господарка, свинина, брат сказиват, у Москві дарма, а елеви шишки боляче дорогі. Гайда, візок наберемо!» А вони від Москви жили у двадцятьох верстах. Поїхали у ліс і набрали віз.
Він був бідний: поїхав у Москву — зовсім роздягнувши, що я ж. Приїхав у неї ранком, і так холодно! Коштує, увесь посинів, із шишками на базарі. Ніхто не підходить і не торгує, тому брат насмех сказав. Ось іде базаром сам цар — подивитися, що на базарі є, і говорить: «Мужик, що це ти привіз?» — «Елеви шишки».- «А почім їх продаєш?» — «Ніхто не торгує», - «На що ж ти їх привіз?» — «Так мене брат збентежив».- «Хто тобі брат?» — «Ось такий-то, - говорить.- Був тут зі свининою, свинину не продав, усю додому привіз. Я запитав: «Почім свинина у Москві?» Він сказав: «Дарма, а шишки елеви дороги». Цар і говорить: «Я твого брата добре знаю. Ну, перегоди, шишки ти усе розпродаси. Мотрі, продавай по рублю за шишку! У годину усе у тебе розберуть».
Приїжджає цар додому й послав по всіх панам, і купцях, і багатих мужиках, щоб усе йшли до царя у гості й кажний би ніс елеву шишку. Наказ одержали й думають, де шишки побрати? Один іншому рассказиват: «А ось тобі: на базарі їх віз коштує». Побігли на базар, увесь віз розхапали. Повні сани мужик грошей наклал. Приходять усе до царя й приносять шишки. Шишки він ухвалює й у чехаус їх валить (не треба никуди).
Ось мужик шишечки продав, пішов полушубочек купив, зайшов стаканчик горілочки випив, сіл та й додому поїхав. Приїхав додому, зустрічає його дружина й запитує: «Що старий, як справи?» — «Слава богу, господарка, рубль за шишку побрав. Тепер скарбниці привіз — дітям не прожити!»
А багатий брат у дірочку слушат та й кричить його: « Подь-но сюди! Що, як твої шишки?» — «Рубль за шишку, - говорить, - побрав!»
Той побіг до своїх дітей, запрягли трьох коней, поїхали, набрали три вози. Приїхали у Москву із шишками, стали на базарі, коштують. Колись уся Москва знала, що він свининою торгував, і говорять йому: «Що ти дерьма-те вивіз? Що свинини не привіз?» — «Свинина, - говорить, - дарма,, дуже шишки тут дорогі; брат за рубль шишку продавав!»
Іде сам цар і підходить уводити, увести до ладу ньому: «Що ти дерьма привіз?» — «Немає, нині, ваша царська величність, шишки тут дорогі...»
Цар тільки голівкою помотав і пішов додому. Послав цар на базар двох козаків з батогами й велів усипати приїжджим трьом мужикам по сотні кожному за те, щоб дерьма у місто не возили. Козаки приїхали на базар і почали багатого брата лупити батогами. Так його отдули — ледве живого пустили; і шишки усе розкидали. Приїхав додому весь побитий, як пес, і так брата лає! А брат говорить: «А чи чорт тобі велів? Ти б г... не торгував, а свинину б продавав!»
З тим і скінчилося.