Жив старий з бабою. У них нікого не було, тільки один козел. Цей козел три роки за грубкою жив.
Вотскочил козел по полю, побіг уздовж по доріжці, а йому вовк назустріч. Злякався козел, скочил козел на десять саджений у ліс і запитує у вовка:
- Не чи бачив ти, вовк, двох вовків — двох брателков?
- На що тобі - до них?
- Побитися, поборотися, побаталиться! Злякався вовк і говорить:
- Бачив — вони за двома болотами, за осиковими колодами...
Козел знову побіг уздовж по доріжці й знову йому назустріч вовк. Злякався козел, на три сажні у ліс скочил і запитує:
- Не чи бачив ти двох вовків — двох брателков?
- На що тобі їх?
- Побитися, поборотися, побаталиться!
- Ну - До, давай із мною боротися! Йому козел і говорить:
- Давай. Мені адже треба рогами — так давай розбіжимося! Погодився вовк. Став козел розбігатися — та й утік додому.
А вовк і донині його чекає у лісі.