Шаберр із товаришем дружно жив. Товариш був багатий, а він бідний. Бідний-Те й видумав: «Давай покумимося й дітей окстим!» Багатий його покликав у ліс погуляти. «Гайда у ліс; а я, поки ти у ліс підеш, у шинку полштофа поберу. Ми там вип'ємо й розгуляємося!»
Чорт йому й зустрів у лісі; кум ще у шинку. Сіли вони під осику; -провина опинилося у них полштоф і шинкарська склянка. Вони випили це вино. «Кум, я тобі чого скажу! Ти бідний?» (Це чорт-те говорить.) «Бєдний».- «Зроби з матір'ю гріх: у тебе у стайні за цей випадок бочка грошей буде».
Він пішов і зробив. Приходить знову у ліс. «Кум, - говорить, - зроби з рідною сестрою гріх: у тебе інша бочка грошей буде». Той знову пішов, зробив; приходить: у чорта знову полштоф готовий. «Кум, зроби з кумою гріх: третя бочка у стайні буде». Той і з кумою зробив. Прийшов у ліс знову. «Ну, що, зробив?» — «Зробив».- «Ну, тепер живи: гроші є!»
Прийшов він додому. «Мама, - говорить, - гроші є у нас?» — « Є, синок; до труни не прожити нам їх!» Теперішній кум до нього з вином з лісу йде. Він ужастился;
Вийшов у стайню, подивився: немає ні бочок, ні грошей: усе пропало! Приходить до матері. «Мама, благослови мене; куди ока дивляться, туди й піду», - говорить. «Ну, бог з тобою, ступай куди прагнеш!»
Ішов він шляхом-дорогою, зайшов до пустельника. Пустельник йому говорить: «Що ти, братик милий, від справи литаешь або справу катуєш?» — «Не від справи литаю й не справи катую, а прагну у своїх гріхах покаятися. Обдурив мене чорт наместо кума».- «Ну, друг мій, іди по цієї тропочке, там у мене брат трудиться; я — тридцять, а той — шістдесят років. Той, може, богу бажаний, а я тобі нічого не скажу при цьому випадку», - говорить. Прийшов до іншого пустельника, той і говорить: «Ну, друг, переночуй у мене ніч». Переночував він, і приходить Pax-Розбійник. «Ступай, - говорить, - наследщик (ночлещик), сходь вивуди рибку на сніданок!» Він пішов, сидів, сидів, одну рибку всього вивудив. Вийшов з хати пустельник і говорить: «Що ти довго боляче?» — «Так усього одну рибку піймав».- «Ну, - говорить, - виходить, тільки бог нам і дав».
Та здумав Pax-Розбійник їх опоганити: вони у казан рибку пустили, а він — свежини. Сіли снідати. «Давай, - говорить Рах, - хліба!» — « У мене немає; коли господь дасть, так поїм, а не дасть — і ні». Рах-Розбійник обернувся й знайшов на крамниці краюшку й розрізав її на три рівні частини. Ось пустельник і говорить: «Ти, — говорить, - чого сьорбаєш?» — «Свежину».- «А ти?» — «Щербу».- « Зачепи-но у моєму краї ложку!» — говорить пустельник. Рах зачепив. Хвать, він щербу хлебат, а наследщик хлебат і те й рє, не розбереш. «Я, - говорить Рах, - грішник: душі губив». А наследщик говорить: «А я ось який: з матір'ю гріх зробив, з рідною сестрою так з кумою».
Не поспів Pax-Розбійник через стіл вилізти, як відразу занедужав і помер він у пустелі, на сонячному всходе. За попом далеко їхати, побрали схоронили Раха. «Ступай тепер, наследщик, - говорить пустельник, — від трьох плах відрубай три комля березових дров грубку перетопити, і ступай ти у такі місця, де б тебе ніхто не знав і не відав, і отплакивай їх. Якщо від них отрости підуть, прийди до мене».
Пройшов рік; сидів він, отплакивал одне поліно. Пішли отрости. Приходить до пустельника. «Отплакал?» — «Отплакал».- «Ну, інше отплакивай!» Він інший рік над горелишем; приходить і говорить: «Два отплакал».- «Ну, ступай. За третій богу откайся, отплачь!» Сидів він півтора року над третім, не міг отплакать, і отростей поліно не дало. Приходить до пустельника й говорить: «Не отплакал».- «Ну, бог тебе вибачив у гріху матернем, у сестрі-ньому, а у гріху с... кумою не прощат. Провалися, - говорить, - окаянна душа, у тартарари, у треисподнюю!» Він після того перед ним скам'янів.