Одного разу Минкусин у тундру промишляти пішов. Прийшов. У мохах сховався.
Незабаром підійшов дикий Олень. Негайно Минкусин ножичок свій дістав, ножем пирнул дикого оленя. Убив, на плечі звалив. Додому пішов. Прийшов. Мати запитала:
- Хто дав тобі це? - Сам я вбив.
Знову пішов у тундру Минкусин. Піднявся на велике дерево. Раптом побачив: ведмідь підходить по схилу гори. Підійшов ведмідь.
- Здорово, Мийкусь! - Е! - Що робиш, Минкусь?
- Дерева рубаю.
- Для чого дерева?
- А хоч для чого.
- Напевно, і кедрових шишок набрав ти?
- Звичайно! Два курені наповнив кедровими шишками. - А якщо я у тебе жити буду?
- Не знаю я. Можливо, мати моя не захоче, щоб ти з нами жив.
- Якщо не приймете мене, знімання тебе.
- Що ж, добре, як прагнеш. Потім прийшов Усе-таки до них ведмідь.
- Привіт, ведмідь! - Ось, прийшов я, – відгукнувся, ведмідь. Відразу він два чайники чаю випив, два у'язання юколи з'їв. Сказав:
- Скільки ж залишилося у вас запасів? Виявляється, зовсім небагато залишилося. Як тільки половину запасу, складеного у курені знімання я, прийде мені з'їсти тебе з матір'ю.
Пішов у тундру Минкусин. Прийшов і початків плакати. Куйкинняку почув, наздогнав його.
- Здорово, Минкусь! Що з тобою?
- Ох, зле! Ведмідь, коли прикінчить наші запаси, з'їсть мене з матір'ю.
- Нічого, Минкусь, не плач! Завтра прийду я зі списом. Та ще нагострю його гарненько.
На інший день прийшов Куйкинняку. Ведмідь, наївшись, спав.
Минкусин зустрів Куйкинняку:
- Привіт, Куйкинняку! Прийшов ти.
- Е! Прийшов я! - оглянувся Куйкинняку по сторонах. - Що це ворушиться кухлянка там у пологу? Начебто дихає хто те під нею.
Минкусин сказав:
- Ведмежі шкіри там кухлянкой прикриті. Незабаром Минкусин сказав:
- Ну но, вийду я назовні. Також і мати його сказала:
- Ну но, вийду.
Як тільки вийшли вони, Куйкинняку всадив спис у ведмедя, негайно вбив його.
- Ех, давно не їли ми ведмедини! Негайно ввійшли Минкусин з матір'ю.
- Ось тепер запасом їжі забезпечив я вас.
- Добре! Побери й собі також ведмедини. Ведмежу ногу звалив на плечі Куйкинняку. Пішов додому. Прийшов:
- Побери, Мити, ведмежу ногу.