Мишка уздовж берега бігла, бігла й клей знайшла. Копалася вона, копалася, клейницу знайшла. Люди:
- Тобі навіщо клейница потрібна? Мишка:
- Для човна. Люди:
- Мишка, якої річки це устя? Мишка:
- Це клейной річки устя.
Поплила вона, місце, де чум стояв, знайшла. Копалася, копалася, цілу голку знайшла. Люди:
- Мишка, який це річки устя? Мишка:
- Це голкової річки устя. Люди:
- Навіщо тобі голка потрібна? Мишка:
- Щоб нею, як шостому, коштуючи відштовхуватися. Мишка плила, плила й половину голки знайшла. Люди:
- Мишка, який це річки устя? Мишка:
- Голкового вушка річки устя. Люди:
- Навіщо тобі половина голки потрібна? Мишка:
- Щоб нею, як шостому, сидячи відштовхуватися. Пливе вона, пливе, наперсток знайшла. Люди:
- Навіщо тобі наперсток потрібний? Мишка:
- Щоб служив мені шапкою від дощу.
Одного разу міст робили миша й крохаль. Міст зробили, крохаль мишці говорить:
- Переходи через міст! Мишка:
- Ні, крохаль, переходи ти! Крохаль їй говорить:
- Ні, переходи ти!
Мишка пішла й у воду впала. А крохаль сміятися став, міхур його й лопнув. Мишка його з'їла.
Біжить вона, біжить - люди у чумі живуть, бабуся у них хворіє. Мишка людям говорить:
- Я її вилечу. Бабусю у мішок покладете й мене у мішок пустите! Мішок зав'язали. Мишка бабі ока виколупала, вуха її відгризла й говорить:
- Випустите мене.
Вони її випустили, і вона втекла, а люди говорять:
- Миша бабусю вмертвила! А мишка мишам говорить:
- Удень не ходите, уночі ходите! Тепер миші тільки вночі ходять.